Справа № 212/13520/2012

1/232/19/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          30.11.2012           Вінницький міський суд Вінницької області

          в складі:

головуючого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Руденко М.А.,

за участю прокурора Манзій І.О.,

захисника                              ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працюючого контролером-ревізором ПАТ «Вінницягаз», не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

10.12.2001 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч.2 ст. 186 КК України, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

16.10.2003 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ст. 15 ч.2 ст. 186, 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, в силу ст. 71 КК України приєднано не відбутий строк по вироку Ленінського районного суду від 10.12.2001 року і остаточно призначено покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_2, 15.08.2011 року, приблизно о 21-30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля кафе «Діамант», що розташований на перехресті вулиць Польова –30-річчя Перемоги в м. Вінниці, побачив на шиї в свого малознайомого ОСОБА_3 який також перебував в стані алкогольного сп’яніння, ланцюжок із жовтого металу вартість 210 грн. Після чого в ОСОБА_2 виник злочинний умисел направлений на відкрите заволодіння речами ОСОБА_3

          Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 стоячи поблизу ОСОБА_3, зірвав із шиї останнього ланцюжок із жовтого металу вартістю 2100 грн., та з місця вчинення зник. Внаслідок чого ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2100 грн.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав частково та суду пояснив, що 15.08.2011 року, він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ще з 1 чоловіком знаходились за адресою: м. Вінниця, вул. Польова, 10, де вживали спиртні напої. В той вечір вони випили приблизно 3 л. горілки та 2 л. пива. Між ним та ОСОБА_3 виникла суперечка. Через деякий час вони разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пішли проводжати ОСОБА_3

Знаходячись по вул. 30-річчя Перемоги в м. Вінниці біля ресторану «Діамант», у ОСОБА_4 задзвонив мобільний телефон і він відійшов в сторону розмовляти, а ОСОБА_5 пішов до магазину. Залишившись вдвох із ОСОБА_3, між ними знову виникла суперечка в ході якої ОСОБА_3 ударив його в око, а він побачивши, що у ним із ОСОБА_3 не рівні сили, побіг через дорогу. Ланцюжок він у потерпілого не виривав, він порвався під час бійки. Просив його суворо не карати, оскільки ним частково відшкодовано шкоду потерпілому.

          В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 15.08.2011 року, ввечері, він пішов до свого знайомого ОСОБА_4 додому за адресою: м. Вінниця, вул. Польова, 10. Вони разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_5Л вживали спиртні напої. Коли він вирішив йти додому останні вирішили його провести. Знаходячись на вул. 30 річчя Перемоги ОСОБА_2 зненацька сильним ривком зірвав з його шиї шматок золотого ланцюжка, після чого, не реагуючи на зауваження, побіг. В той вечір між ними сварок не було, звідки у підсудного з’явилися синці та кров на шторах на кухні його квартири він не знає.

Так як він вирішив врегулювати конфлікт мирним шляхом, він разом з ОСОБА_4 поїхали до дівчини ОСОБА_2, однак там останнього не було. Приїхавши до ОСОБА_2 додому, він був там та пообіцяв, що знайде ланцюжок. Він не хотів звертатися до міліції, оскільки думав, що вирішать це питання мирним шляхом. Оскільки він нічого не повертав, він звернувся до міліції.

Просив не позбавляти волі підсудного, оскільки ним частково відшкодовано завдану шкоду в сумі 900 грн. Цивільний позов підтримує на суму 1 200 грн.

          В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 15.08.2011 року, він разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вживали спиртні напої. В той вечір вони вжили дуже багато спиртного. Після того, як все випили ОСОБА_3 почав збиратись додому, після чого вони вирішили його провести. Знаходячись біля кафе по вул. 30-річчя Перемоги в м. Вінниці, він вирішив піти до «Грінмаркету». Вийшовши з магазину, він побачив, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зав’язалась бійка. Після чого він рахом із підсудним пішли додому, а потерпілий з ОСОБА_4 також кудись пішли. Про те, що у потерпілого викрадено ланцюжок він дізнався від ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 15.08.2011 року він знаходився дома, ввечері до нього прийшов провідати його знайомий ОСОБА_3, після нього прийшли ОСОБА_2 і ОСОБА_5. Коли ОСОБА_3 прийшов до нього в гості у нього був даний ланцюжок на шиї. Накривши на стіл, почали вживати спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_3 вирішив піти додому, він з ОСОБА_2 проводили його. Біля магазину у нього задзвонив телефон, тому він відійшов на 4-5 метрів від них. Через декілька хвилин він побачив, як підсудний торкнувся потерпілого та різко пробіг. Після чого до нього підійшов ОСОБА_3, у якого в руці був кусок ланцюжка з жовтого металу.

Вони з потерпілим почали кричати підсудному, щоб той повернувся та віддав ланцюжок. Однак він ніяк не відреагував на це. Через деякий час вони почали шукати підсудного ОСОБА_2, викликавши таксі. Не зайшовши підсудного, вони роз'їхались по домах.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працював оперуповноваженим СКР Замостянського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області. 22.08.2011 року до Замостянського РВ звернувся ОСОБА_3 з заявою про вчинення відносно нього злочину, який стався 15.08.2011 року, по вул. 30-річчя перемоги в м. Вінниці, біля ресторану «Діамант», де в нього відкрито викрали шматок злотого ланцюжка вагою 6,36 г. А також останній повідомив ім’я особи, яка вчинила злочин відносно нього –ОСОБА_2. Крім того, добровільно видав частину золотого ланцюжка, яка в нього залишилась, після вчинення злочину. (а.с. 105)

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні було доведено факт викрадення ОСОБА_2 золотого ланцюжка, який належав ОСОБА_3

Судом також було досліджено й інші докази, зібрані у справі, а саме:

-          протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин (а.с. 8);

-          протоколом добровільної видачі від 22.08.2011 року (а.с. 10);

-          протоколом огляду речового доказу від 13.10.2011 року (а.с.75);

-          протоколом очної ставки від 20.09.2011 року проведеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.26-29);

-          протоколом очної ставки від 27.09.2011 року проведеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с.66-68).

Аналізуючи пояснення підсудного, потерпілого, свідків та зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні було доведено факт відкритого заволодіння підсудним ОСОБА_2 майном потерпілого ОСОБА_3

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував те, що він не вчиняв інкримінований йому злочин, оскільки в той вечір між ним та ОСОБА_3 виникали суперечки. Коли він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пішли проводжати ОСОБА_3, між ним та потерпілим виникла суперечка, між ними виникла бійка і ОСОБА_3 вдарив його в око. Він порвав ланцюжок, але він залишився на потерпілому.

Суд критично ставиться до вказаних підсудним ОСОБА_2 обставин, оскільки вони спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що в той вечір між ним та ОСОБА_2 сварки не було, звідки у нього з’явилися синці він не знає, та свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що біля магазину по вул.. 30 річчя Перемоги підсудний та потерпілий не шарпали один одного. Потім він бачив як підсудний торкнувся потерпілого та різко побіг через дорогу. Одразу до нього підійшов потерпілий та показав шматочок ланцюжка.

Крім того, суд приймає до уваги, що з протоколу очної ставки від 20.09.2011 року проведеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 вказує на підсудного ОСОБА_2 як на особу яка вчинила злочин відносно нього.

Аналізуючи досліджені в сході судового слідства докази та покази потерпілого та свідків, суд приходить до висновку, що часткове невизнання ОСОБА_2 своєї вини, є способом захисту з метою уникнення ним передбаченої законом кримінальної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання.

Підсудний ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, завдані потерпілому збитки частково відшкодував, є особою судимою, за місцем проживання характеризується позитивно, працює контролером ревізором ПАТ «Вінницягаз», на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом’якшують покарання підсудного є часткове відшкодування завданої шкоди потерпілому.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 є вчиненні злочину в стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, його ставлення до вчиненого, те , що потерпілому шкоду відшкодував частково та враховуючи, що потерпілий ОСОБА_3 просив не обирати підсудному міру покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у позбавлення волі з випробуванням.

По справі потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов, в якому він просить стягнути на його користь з підсудного матеріальну шкоду в сумі 2100 грн. Враховуючи те, що підсудним ОСОБА_2 частково відшкодовано завдані збитки в сумі 900 грн., потерпілим підтримано цивільний позов на суму 1 200 грн., які просив стягнути з підсудного. Тому, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд –

ЗАСУДИВ:

          Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 (три) роки.

          Згідно ст. 76 ч.1 п. п. 2, 3, 4 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання та роботи, а також періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 1 200 (одну тисячу двісті) гривень.

          Речовий доказ по справі: ланцюжок із жовтого металу, який переданий на відповідне зберігання потерпілому ОСОБА_3 залишити останньому.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: