Справа № 1-128/11

02.03.2011

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

===============================================================================

02 березня 2011 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рабець М.Д.

при секретарі - Гривко А.В.

з участю прокурора - Таран Л.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Бровари в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, нагород, інвалідності не маючого, раніше не судимого в силу ст.89 КК У країни,-

у скоєні злочину, передбаченого ст.186ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що 11 листопада 2010 року, близько 14 години підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в перукарні «Світ краси», яка знаходиться по вул. Незалежності, буд.№17, у м. Бровари. помітив на столі мобільний телефон, який лежав без нагляду та з метою його заволодінням він підійшов до столу та вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає викрав зі столу мобільний телефон «Нокія», який належав потерпілій ОСОБА_2, після чого з місця вчинення злочину почав тікати, але почув услід крики про повернення телефону, не зупинився і з місця крадіжки втік. Відкритим викраденням мобільного телефону «Нокія» потерпілій ОСОБА_2 1.Л. заподіяна матеріальна шкода на суму 900 гривень.

Органом досудового слідства такі дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковано за ст.186ч.1 КК України, як відкрите заволодіння чужим майном.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні грабежу за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнав повністю, в скоєному розкаявся. Пояснив, що дійсно відкрито викрав мобільний телефон зі столу в перукарні «Світ краси». Це сталось коли він зайшов щоб підстригтися, але побачивши телефон він таємно його взяв і почав виходити, а слідом почув крик щоб зупинись, одначе з телефоном залишив перукарню і почав бігти додому. По дорозі зустріли працівники міліції, затримали і він їм розповів, що викрав мобільний телефон з перукарні. Умисел на крадіжку телефона виник, коли знаходився в перукарні, в майбутньому мав намір його продати, оскільки менший брат захворів, коштів вдома не було. В скоєному щиро розкаюється. За себе повідомив, що раніше був судимий, відбував покарання умовно. Проживає з мамою і меншим братом. На даний час працює неофіційно по встановленню музики при концертних турах. Мобільний телефон повернув потерпілій, попросив пробачення. Завіряє суд що більше нічого подібного не вчинить. В скоєному чистосердечно розкаюється.

Показання підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до частини 3 ст.299 КПК України, суд за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного. При цьому судом з’ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права

оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані матеріали справи, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), мобільного телефону «Нокія» вартістю 900 гривень, що належав потерпілій ОСОБА_2, тобто вчинив грабіж і такі його дії правильно кваліфіковано за ст.186ч. І КК Україна і він повинен нести відповідальність :

Обираючи покарання ОСОБА_1. суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.186 ч.І КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який по місцю проживання до скоєного характеризувався посередньо, однак, в минулому мав схильність до скоєння злочинів.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.І ст. 66 КК України.

Обтяжуючих покарання обставин передбачених ст. 67 КК України в діях ОСОБА_1 не встановлено.

Суд, враховуючи вказані обставини, суспільну небезпеку вчиненого злочину, з врахуванням того, що ОСОБА_1 в минулому був засуджений за вчинення корисливого злочину, не знаходить підстав щодо застосування до нього інших видів покарань, менш м’якших за позбавлення волі, передбачених санкцією ст.186ч.1 КК України, атому засуджує його до покарання у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи конкретні обставини справи, що до злочину він по місцю проживання характеризувався посередньо, кається у вчиненому, його поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, суд вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази по справі - мобільний телефон «Нокія», що належать потерпілій ОСОБА_2 1Л. га в якої знаходяться на зберіганні, слід залишити їй та дозволити ним користуватись і розпоряджатись.

Виходячи з викладеного та керуючись ст..ст..323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.І КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 1 (один) рік в період якого відповідно до ст.,76 КК України зобов’язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.

До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити без зміни міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі - мобільний телефон «Нокія», що зберігається у потерпілої ОСОБА_2, слід їй залишити, дозволивши ним користуватись і розпоряджатись, після вступу вироку в законну сичу

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у зв’язку із тим, що вони ніким не оспорювалися - не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції ю апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3