Справа № 2604/17684/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючої судді           Шевченко Н.М.,

при секретарі            Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду в сумі 69731,45 грн., яка завдана в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась за участю автомобіля «Опель Омега», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що 17.09.2009 року по вул. Березняківській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Опель Омега», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Опель Астра», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням позивача. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 12.10.2009 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП, за порушення п.п. 10.2, 10.3 Правил дорожнього руху України. Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдано матеріальну шкоду, яка відповідно до висновку спеціаліста № 98/10 автотоварознавчого дослідження складає 95231,45 грн. Проте, страховою компанією, в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність позивача перед третіми особами, позивачу було відшкодовано вартість відновлюваного ремонту в сумі 25500,00 грн. Таким чином, невідшкодованою залишилась сума завданої позивачу матеріальної шкоди у розмірі 69731,45 грн. Крім того, позивач просить відшкодувати йому вартість проведеного автотоварознавчого дослідження в розмірі 1500,00 грн. та 33,90 грн. вартість повідомлення відповідача телеграфом про проведення автотоварознавчого дослідження, що є предметом позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що такими протиправними діями відповідача йому завдано не тільки матеріальної, але й моральної шкоди, оскільки дорожньо-транспортна пригода, що сталась внаслідок порушення відповідачем правил дорожнього руху України, змусило позивача докласти додаткових зусиль для організації свого життя, витрати часу на проведення експертизи, звернення до державних установ, а також до відповідача, який ухиляється від добровільного відшкодування завданих збитків, позбавило можливість користуватись автомобілем та значних незручностей до яких дані обставини призвели. У зв’язку з чим позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Крім того, просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору при подачі позову до суду в загальному розмірі 819,95 грн.

Позивач в судове засідання не з’явився, однак, надав суду заяву, де позов підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу за його відсутності в заочному провадженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу, вказану в позовній заяві, причини неявки суд не повідомив.

Третя особа –ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, однак направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку позивача, який подав заяву про розгляд справи в заочному провадженні, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17.09.2009 року по вул. Березняківській в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Опель Омега», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Опель Астра», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно довідки інспектора ДПС, автомобіль марки «Опель Астра», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження. (а.с. 10)

Згідно Постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 12.10.2009 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за ст. 124 КУпАП, за порушення п.п. 10.2, 10.3 Правил дорожнього руху України. (а.с. 8)

Відповідно до ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, 09.07.2009 року ОСОБА_1 застраховано цивільно-правову відповідальність у Моторному (транспортному) страховому бюро України (МТСБУ) відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5894017, щодо забезпеченості автомобіля «Опель Астра», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, строк дії якого з 09.07.2009 року по 08.07.2010 року. (а.с. 7)

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов’язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов’язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Як визначено в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України)

Як зазначає позивач у позовній заяві та підтверджується платіжним дорученням № 4661 від 07.12.2009 року, МТСБУ виплатило страхове відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 25500,00 грн. (а.с.9)

Відповідно до висновку спеціаліста № 98/10 автотоварознавчого дослідження матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Опель Астра», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 95231,45 грн. (а.с.14-17)

При цьому, вартість проведеного автотоварознавчого дослідження становив 1500,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 38 від 10.10.2009 року. (а.с.13)

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності повного господарського відання, оперативного управління або інших підстав".

За таких обставин, суд вважає, що позивачем правомірно заявлені вимоги до відповідача з приводу відшкодування різниці матеріальної шкоди між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, позивач відчужив пошкоджений автомобіль «Опель Астра»за 100,00 грн., що підтверджується біржовою угодою від 25.11.2009 року, а тому зазначена сума підлягає відрахуванню від матеріальної шкоди завданої позивачу. (а.с.54)

Враховуючи викладене, сума матеріального відшкодуванню зі сторони відповідача, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди становить 69631,45 грн.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню сума вартості проведеного автотоварознавчого дослідження, оплаченого позивачем згідно квитанції № 38 від 10.10.2009 року в розмірі 1500,00 грн.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги позивача про стягнення вартості відправленого повідомлення телеграфом про проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 33,90 грн., оскільки дані витрати проводились позивачем на його розсуд та не можуть рахуватись судом, як витрати пов’язані з відшкодуванням матеріальної шкоди.

В частині стягнення моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Виходячи з положень діючого цивільного законодавства України, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної моральної шкоди, регулюються ст.ст. 23, 1167 ЦК України, зі змісту яких випливає, що моральна шкода компенсується лише винною особою.

Згідно роз’яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, з урахуванням вимог позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пов’язана з розладом нормального життя позивача, нервової напруги та переживань, пов’язаних з пошкодженням автомобіля, який не підлягає ремонту, позбавлення можливості користуватись автомобілем та значних незручностей до яких дані обставини призвели, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачем має бути відшкодовано на користь позивача моральна шкода, яку суд визначає в розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає частковому задоволенню, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню матеріальна шкода в розмірі 69631,45 грн. (за виключенням суми реалізованого автомобіля в розмірі 100,00 грн.), витрати по сплаті за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1500,00 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн.

В порядку ст.88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 818 грн. 61 коп. (711,31+107,30)

Враховуючи наведене та керуючись п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 3, 11, 14, 22, 23, 1167, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 58, 61, 88, 130, 174, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 71 131,45 грн., моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 818,61 грн., а всього загальною сумою 71 950 (сімдесят одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят) грн. 06 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я :