Справа №2-15/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2009 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Мєлєшак О.В.,

секретаря судового засідання Русецької Г.О.,

з участю позивачки ОСОБА_1., представника ОСОБА_3.,

відповідача ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Авдіївка із застосуванням технічних засобів Оберіг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в сумісній власності та стягнення грошової компенсації, суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка просила припинити право власності відповідача на 24/100 частку житлового будинку АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на спірну частку, стягнути з неї на користь відповідача грошову компенсацію вартості цієї частки. Вимоги мотивувала тим, що є власником 76/100 частки вказаного будинку за договорами дарування. Оскільки сумісне проживання разом з відповідачем є неможливим, розмір його частки є незначним, відповідач не приймає участі в утриманні будинку, не сплачує комунальні послуги, тому просила припинити його право власності на частку будинку, визнати право власності на цю частку за нею та стягнути з позивачки на користь відповідача грошову компенсацію цієї частки.

В судовому засіданні позивачка, її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі. ОСОБА_1 суду пояснила, що є власником АДРЕСА_1, а відповідач – власником 24/100 цього будинку. Проживання разом з відповідачем неможливо в зв'язку з неприязливими стосунками, його частка є незначною, також відповідач має інше житло, виділити його частку в натурі неможливо, тому просила припинити його право власності на 24/100 частки будинку, визнати право власності на цю частку за позивачкою, з якої стягнути на користь відповідача вартість цієї частки. Надала суду квітанцію про покладення на депозитний рахунок вартості частки у розмірі 14254 грн., після проведення експертизи також внесла на депозитний рахунок 10634 грн.

В судовому засіданні відповідач позов визнав частково, пояснив, що дійсно є власником 24/100 частки спірного будинку, 76/100 будинку належить на праві власності позивачці. Будинок неможливо поділити в натурі, виділивши йому його частку. Підтвердив, що з позивачкою та її ріднею у нього склалися неприязливі стосунки, а також, що у нього, крім спірного будинку, є інше житло. Не заперечував проти припинення його права власності на спірну частку.

Позов визнав частково, оскільки вважає, що вартість його частки позивачкою занижена, на теперішній час його частка коштує значно більше. Також після проведення експертизи зауважив, що при розрахунку вартості спірного будинку експерт не визначав вартість літньої кухні та крильця, оскільки вони була розібрані позивачкою, чим значно занизилася вартість спірного будинку, а відповідно, й вартість частки відповідача.

Суд,вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 356 ЦК України визначає, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч.3 ст.358 ЦК України кожний із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна у натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

На підставі ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом, або є неможливим, співвлісник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Як вбачається з технічного паспорту на будинок АДРЕСА_1 (а.с.6-9), договору дарування 24/100 часток житлового будинку від 24.01.2008 року, витягу з Державного реєстру правочинів (а.с.10-13), договору дарування від 19.06.1996 року (а.с.14), інформації БТІ Ясинуватської міської ради (а.с.40), спадкової справи №299/1995 до майна ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.42-56), технічного паспорту (а.с.70-73) – ОСОБА_1 (до одруження Титаренко, свідоцтво про реєстрацію шлюбу а.с.5) належить на праві власності 76/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1, Толмачову Василю Тихоновичу належить на праві власності 24/100 часток вказаного будинку. Вказані обставини не заперечуються ані позивачкою, ані відповідачем.

Вказаний будинок не можливо розділити в натурі відповідно до часток кожного із співвласників у розмірі 76/100 та 24/100, що не заперечується сторонами та підтверджується рішенням Авдіївського міського суду від 14.03.1997 року (а.с.80-82)

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть спільно володіти та користуватися спірним будинком внаслідок тривалих неприязливих стосунків, що вони підтвердили в судовому засіданні.

Також ОСОБА_2 підтвердив, що має інше, крім спірного будинку житло, де він й проживає, не заперечував, що його частка в спірному будинку є незначною і загалом не заперечував проти припинення його права власноті.

На підставі ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена у натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвлісника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Суд вважає, що треба припинити право власності ОСОБА_2. на 24/100 частки спірного будинку, визнати право власності на ці 24/100 частки за ОСОБА_1., стягнувши з неї на користь ОСОБА_2. грошову компенсацію вартості вказаної частки.

До такого висновку суд прийшов в зв'язку з наступними обставинами: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у добровольному порядку не домовилися про порядок користування спірним будинком, який поділити в натурі з урахуванням розміру часток кожного із співвласників неможливо, разом сторони проживати у будинку не можуть внаслідок неприязливих стосунків, частка нерухомого майна ОСОБА_2. за розміром є незначною, ОСОБА_2 має інше житло, тому припинення його права на частку в будинку не завдасть істотної шкоди його інтересам, позивачка ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок кошти у розмірі вартості 24/100 частки спірного будинку.

На підставі п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року із змінами та доповненнями Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок при неможливості виділу частки будинку (квартири) в натурі, при відсутності взаєморозуміння про порядок користування між співвласниками, за згодою власника визначається грошова компенсація за дійсною вартістю будинку (квартири) на час розгляду справи, під якою розуміється грошова сума, за яку може бути продано у данному населеному пункті чи місцевості.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №3363/23 від 22.09.2008р. (а.с.89-91) вартість будинку АДРЕСА_1 становить 103668 грн, вартість 24/100 часток будинку становить 24880 грн.

Цей же висновок стосовно вартості будинку був підтверджений експертом при проведенні додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 6125/23 від 27 січня 2009 року.

Позивачка ОСОБА_1 поклала на депозитний ВДВС Авдіївського міського управління юстиції кошти, що становлять вартість 24/100 частки будинку у розмірі 24880 грн., що підтверджується квітанціями від 06.06.2008р., 13.10.2008р. (а.с.93-94)

На підставі наведеного підлягає стягненню з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. грошова компенсація вартості 24/100 частки будинку АДРЕСА_1 у розмірі 24880 грн.

Доводи ОСОБА_2. про те, що вартість його частки є заниженою та має обраховуватися у долларах США суд до уваги не приймає. Так, відповідно до п.1 ст. 524 ЦК України забовязання має бути виражене у грошовій одиниці України- гривні.

Будь-яких заслуговуючих на увагу доводів стоовно заниження вартості спірного майна відповідач суду не надав. Не вірити експерту, який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, зробив експерту оцінку спірного майна у суда немає ніяких підстав. Таких підстав не навів суду і відповідач.

Доводи відповідача стосовно того, що його доля у спірному майні має бути збільшена судом також не приймається до уваги, оскільки з правовстановлюючих документів вбачається, що доля позивачки визначена як 76/100, а відповідача як 24/100. Відповідач не звертався до суду з позовом про збільшення своєї частки та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів, тоді, як відповідно до ст.60 ЦПК України кожна з сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки згідно ч.2 ст.367 ЦК України у випадку розділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється, тому треба припинити право власності ОСОБА_2. На 24/100 частки спірного будинку, визнавши за ОСОБА_1. право власності на ці 24/100 частки будинку АДРЕСА_1.

На підставі ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. судові витрати – державне мито у розмірі 142,54 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн., витрати за експертизу у розмірі 422,28 грн., а всього – 594,82 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_2. на користь держави державне мито у розмірі 106,26 грн.

Керуючись ст.ст.356, 358, 364, 365, 367 ЦК України, п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року із змінами та доповненнями Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в сумісній власності та стягнення грошової компенсації– задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на на 24/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 24/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 24/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 у розмірі 24888 (двадцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень, що знаходяться на депозитному рахунку ВДВС Авдіївського міського управління юстиції, код 34990952, банк УДК у Донецькій області, код банку 834016.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 142,54 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень, витрати за експертизу у розмірі 422,28 гривень, а всього стягнути 594 (п'ятсот дев'яносто чотитри) гривні 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у розмірі 106 (сто шість) гривень 26 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Авдіївський міський суд, одночасно копія апеляційної скарги надсилається у Апеляційний суд Донецької області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо заяву про апеляційне оскарження (апеляційну скаргу) не буде подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, рішення вважається таким, що набрало законної сили.

Суддя: