К О П І Я

Справа №2-508/11

РІШЕННЯ

Іменем України

21 червня 2011 року                                         м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого                                                              судді            Іваніної Ю.В.,

при секретарі                                                                                   Худайбердієвій Н.А.,

за участю прокурора                                                              Щербини О.І.,

представників позивача                                                                        ОСОБА_1,

                                                                                                     ОСОБА_2,

представників відповідача                                                             ОСОБА_3,

                                                                                                     ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №2-508/11 за позовом Запорізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, Регіонального Фонду Державного майна України в Запорізькій області до ОСОБА_5, ТОВ «Компанія Тенька»про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 22.07.2006 року, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач –Запорізький транспортний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, Регіонального Управління Фонду державного майна України в Запорізькій області з позовом до ОСОБА_5, ТОВ «Компанія Тенька»про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 22.07.2006 року, посилаючись на те, що 22.07.2006 року між громадянином ОСОБА_6 Федерації ОСОБА_5 та ТОВ «Компанія Тенька»в особі його директора ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, загальною площею 294,0 кв.м, літера А, інвентарний №0124, вартістю 60 тисяч гривень, розташованого за адресою м.Запоріжжя, проспект Леніна, будинок 4-а. Зазначений правочин суперечить актам цивільного законодавства, та порушує вимоги ст.203 ЦК України, оскільки укладений з грубим порушенням вимог ст.ст.656 та ст.658 ЦК України, та завдає шкоду державним інтересам. Зокрема, на час укладання договору між ОСОБА_5 та ТОВ «Компанія Тенька»будь-яке право власності у продавця ОСОБА_5 на зазначене майно було відсутнє. Тому прокурор просить суд визнати недійсним вказаний договір купівлі-продажу.

В судовому засіданні прокурор Щербина О.І. підтримала позовні вимоги із урахуванням уточнень щодо площі об’єкта нерухомості з підстав, викладених у позові, просила суд його задовольнити та визнати недійсним договір купівлі-продажу без номеру від 22.07.2006 року, укладений між ТОВ «Компанія Тенька»та громадянином ОСОБА_6 Федерації ОСОБА_5 об'єкту нерухомості, загальною площею 294,0 кв.м, літера А, інвентарний № 0124, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, проспект Леніна, б.4-а.

Представник Міністерства транспорту та зв'язку України в особі ДП «Придніпровська залізниця»ОСОБА_1 також підтримала позовні вимоги і суду пояснила, що при оформленні права власності в ОП «ЗМБТІ»їм повідомили, що частина приміщення під літерою А, площею 294,0 кв.м, належить іншому власникові.

В судовому засіданні представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, пояснивши, що на підставі Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, та Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю від 13.04.2004 року, ст.7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Фонд державного майна України дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна. На зазначене майно до них ніхто за дозволом не звертався і такий дозвіл не видавався.

Представники відповідача ТОВ «Компанія Тенька»ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі та суду пояснили, що підстави для його задоволення відсутні, оскільки право власності ОСОБА_8 на вказане нежитлове приміщення виникло на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 20.06.2006 року, яке набрало законної сили та було дійсним на момент укладання договору купівлі-продажу 22.07.2006 року. Відповідно до ст.124 Конституції України це судове рішення було обов’язковим для виконання. Крім того, право власності на зазначене нерухоме майно було належним чином зареєстроване, тобто на момент укладання спірного договору право власності ОСОБА_8 було підтверджено усіма передбаченими законодавством засобами. Рішення суду було скасоване лише 14.06.2007 року. Враховуючи викладене, жодних підстав для визнання договору недійсним та таким, що порушує публічний порядок, немає, тому в задоволенні позову слід відмовити.

З метою належного повідомлення про час і місце розгляду справи та вручення позову і додатків до нього відповідачу ОСОБА_8, який є громадянином ОСОБА_6 Федерації, 11.08.2010 року судом через Міністерство юстиції України було направлено доручення компетентному суду ОСОБА_6 Федерації про вручення документів відповідачу ОСОБА_8, повідомлення про день судового розгляду та допит його.

Як вбачається з матеріалів виконаного судового доручення, в ході допиту відповідач ОСОБА_8 суду показав, що ОСОБА_7 – це син його товариша, на прохання якого він у нотаріуса у м.Запоріжжі видав доручення на ім’я ОСОБА_7 на придбання нерухомості, оскільки на себе останній оформити її не міг з невідомих причин. Підписуючи документи у нотаріуса, він детально з ними не знайомився. Позов прокурора він визнає в повному обсязі, просить розглянути справу за його відсутності, складу суду довіряє (а.с.227-246).

Заслухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

12.06.2006 року до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя звернувся ОСОБА_5 з позовною заявою до ТОВ «Літек-М»про визнання договору без номеру від 03.04.2006 року купівлі-продажу об'єкту нерухомості, загальною площею 276,3 кв.м, літера А, інвентарний номер №0124, вартістю 60 тисяч гривень, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, буд.4-а, укладеного між ним та ТОВ «Літек-М», дійсним та визнання права власності на зазначене майно.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 20.06.2006 року у справі №2-2402/06 вимоги позивача задоволені в повному обсязі.

22.07.2006 року між громадянином ОСОБА_6 Федерації ОСОБА_5 та ТОВ «Компанія Тенька»в особі директора ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості, загальною площею 294,0 кв.м, літера А, інвентарний №0124, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, будинок 4-а, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 22.07.2006 року, зареєстрований в реєстрі за №4214 (том 1, а.с.7).

23.05.2007 року Запорізькою транспортною прокуратурою до Жовтневого районного м.Запоріжжя подано заяву про перегляд рішення від 20.06.2006 у справі №2-2402/06 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Літек-М»про визнання договору без номеру від 03.04.2006 року купівлі-продажу об’єкта нерухомості, загальною площею 276,3 кв.м, літера А, інвентарний номер 0124, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, б.4-а, укладеного між ним та ТОВ «Літек-М», визнання права власності за нововиявленими обставинами і його скасування.

За наслідками розгляду зазначеної заяви ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14.06.2007 року рішення цього суду від 20.06.2006 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ТОВ «Літек-М»про визнання договору купівлі-продажу без номеру від 03.04.2006 року дійсним, визнання права власності скасовано за нововиявленими обставинами та провадження у справі закрито (том 1, а.с.48-49).

27.04.2007 року Запорізьким транспортним прокурором порушено кримінальну справу за фактом незаконного відчуження будівлі кондитерського цеху ДП «Придніпровська залізниця», розташованої за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, 4-а, а також права постійного користування земельною ділянкою під нею, за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191 КК України (том 1, а.с.44-45).

30.07.2007 Запорізьким транспортним прокурором до Комунарського районного суду м.Запоріжжя подану заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу без номеру від 03.04.2006 року, укладеного між громадянином ОСОБА_6 Федерації ОСОБА_5 та ТОВ «Літек-М»в особі його директора ОСОБА_10 об’єкту нерухомості, загальною площею 276, 3 кв.м, літера А, інвентарний № 0124, розташованого за адресою: м.Запоріжжя пр.Леніна, буд.4-а (том 1, а.с.53-56).

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 27.09.2007 року позов задоволено та визнано недійсним вказаний договір купівлі-продажу (том 1, а.с.74-78).

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України №689 від 06.12.2000 року, наказів Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця»№607-Ц від 25.12.2000 року, 376-Ц від 10.08.2001 року, наказів начальника ДП «Придніпровська залізниця»№482/Н від 27.12.2000 року, №40/Н від 07.02.2001 року, №387/Н від 24.07.2001 року, №610/Н від 26.10.2001року, 788/Н від 27.12.2001 року Запорізьке державне виробничо-торгівельне підприємство «Желдорресторан»ліквідовано, а все майно, яке знаходилося у нього на балансі, у тому числі кондитерський цех, передано на баланс Вокзалу Запоріжжя-1 ДП «Придніпровська залізниця».

Крім того, факт передачі кондитерського цеху підтверджується актом прийому-передачі основних засобів від 26.12.2001 року, переліку №1 основних засобів, переданих до складу Вокзалу Запоріжжя-1, інвентарним описом основних засобів кафе вокзалу Запоріжжя-1 станом на 01.04.2002 року, інвентарною карткою обліку основних засобів №4100010 від 04.04.2002 року, рішеннями Господарського суду Запорізької області від 04.11.2003 року по справі № 17/344д, від 01.03.2002 року по справі № 4/1/34д, від 22.08.2003 року по справі № 15/114, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.03.2004 року по справі №17/344д, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.05.2002 року у справі №02-5/9-216(4/1/34д) (том 1, а.с.10-43).

Згідно з вимогами законодавства про власність, яке діяло на 2003 рік, а саме ст.10 Закону України «Про підприємства в Україні», пунктів 4, 11 Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом ФДМ України №1477 від 30.07.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №573/3866 від 19.08.1999 року, відчуження державного майна проводиться безпосередньо підприємством після отримання на це дозволу центрального або місцевого органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати функції управління державним майном, за погодженням з Фондом державного майна України або його регіональними відділеннями та виключно на конкурсних засадах.

Судом встановлено, що протягом 2000-2006 років угоди щодо купівлі-продажу зазначеного майна Вокзалом Запоріжжя-1, а також ДП «Придніпровська залізниця»не укладались.

Крім того, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОП «ЗМБТІ»на 18.08.2008 року об’єкт нерухомості пиріжкова-півбар, літ.Б.,склад, літ.В., склад літ.Г по пр.Леніна, 4а, є власністю держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України відповідно до свідоцтва на право власності від 25.07.2008 року (виконавчий комітет Запорізької міської ради), що підтверджується і відповідним рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 268\32 від 26.06.2008 року.

Таким чином, на час укладання договору без номеру від 22.07.2006 року купівлі-продажу об'єкту нерухомості, загальною площею 294,0 кв.м, літера А, інвентарний №0124, вартістю 60 тисяч гривень, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, будинок 4-а, між громадянином ОСОБА_6 Федерації ОСОБА_5 та ТОВ «Компанія Тенька»в особі директора товариства ОСОБА_7, будь-яке право власності у продавця ОСОБА_5 на зазначене майно було відсутнє.

Відповідно до ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно зі ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначений оспорюваний правочин порушує публічний порядок, оскільки він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави, та у відповідності до вимог ст.228 ЦК України є нікчемним.

Відповідно до ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Укладення угоди купівлі-продажу від 03.04.2006 року об'єкту нерухомості загальною площею 294,0 кв. м, літера А, інвентарний № 0124, розташованого за адресою: м.Запоріжжя пр.Леніна, будинок 4-а, між ТОВ «Компанія Тенька»та громадянином ОСОБА_6 Федерації ОСОБА_5 завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді вартості цієї нерухомості, та є протиправним, оскільки держава позбавляється права на розпорядження та володіння належним майном.

У зв'язку з цим, правочин, який виник між громадянином ОСОБА_6 Федерації ОСОБА_5 та ТОВ «Компанія Тенька»щодо переходу права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, будинок 4-а, вартістю 60 тисяч гривень, на підставі договору купівлі-продажу зазначеного майна без номеру від 22.07.2006 року суперечить актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, що є порушенням вимог ст.203 ЦК України та піддягає визнанню недійсним із зазначених підстав.

З урахуванням досліджених судом доказів вимоги Запорізького транспортного прокурора щодо визнання недійним оспорюваного договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Так як задоволена основна вимога позивача, який був звільнений від сплати судового збору при подачі заяви, з відповідачів солідарно повинен бути стягнений в дохід держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.10, 57, 60, 209, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст.203, 228, 236, 656, 658 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Запорізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, Регіонального Фонду Державного майна України в Запорізькій області до ОСОБА_5, ТОВ «Компанія Тенька»про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 22.07.2006 року –задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу без номеру від 22.07.2006 року, укладений між ТОВ «Компанія Тенька»та громадянином ОСОБА_6 Федерації ОСОБА_5, об'єкта нерухомості, загальною площею 294,0 кв.м, літера А, інвентарний №0124, розташованого за адресою: м.Запоріжжя, пр.Леніна, будинок 4-а.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ТОВ «Компанія Тенька»судовий збір в дохід держави в розмірі 8,5 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя                                                   підпис                                ОСОБА_11

Копія вірна:

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя                                                                                   Ю.В. ОСОБА_11