Справа № 22-10758                                головуючий по 1 інстанції - Кулікова С. В.

Доповідач - Столбун В.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11   січня  2008  року     колегія  суддів  судової палати  в  цивільних справах апеляційного суду м.  Києва в складі:

Головуючого - Столбун В.І.,  Суддів Волошиної В.М. . Жлепи О.В. при секретарі Денисенко С. С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 10 жовтня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  3-я особа: Десята Київська міська державна нотаріальна контора про визнання права на спадкове майно та стягнення грошової компенсації,  за частину майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа : Головне управління юстиції у м.  Києві про усунення від права спадкування.

Заслухавши доповідь судді Столбун В.І.,  пояснення осіб,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія

встановила:

19.03.2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про встановлення в порядку спадкування права власності на квартиру АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим,  що після смерті її батька Пічугіна В.Ю,  залишилось спадкове майно - однокімнатна квартира АДРЕСА_1. Проте оформити право власності на спадкове майно вона не може,  оскільки їй в цьому перешкоджає відповідач ОСОБА_1.,  яка утримує свідоцтво про право власності на спадкове майно (квартиру).

Пізніше ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги заявою,  в якій просила визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1,  за ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію у розмірі 1/2 частки дійсної вартості квартири на момент розгляду спору та понесені нею судові витрати.

ОСОБА_1 з позовними вимогами не погодилась та звернулась; до Щевченківського районного суду м.  Києва з позовною заявою про усунення від спадкування ОСОБА_2 Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим,  що померлий перебував на її утриманні,  а ОСОБА_2 не надавала допомоги померлому ОСОБА_3,  не підтримувала з нам родинних стосунків,  не цікавилась станом його здоров'я та матеріальним станом і не є його кровною дочкою.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.  Києва від 30 липня 2007 року справи об'єднані в одне провадження.

Рішенням Дніпровського районного суду м.  Києва від 10.10.2007 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  третя особа Десята Київська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошової компенсації за частину майна задоволений. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_1 На користь ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частини дійсної вартості квартири АДРЕСА_1,  яка становить 187 170 (сто вісімдесят сім тисяч сто сімдесят) грн. та понесені судові витрати.

2

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа: Головне управління юстиції м.  Києва про усунення від права на спадкування було

відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням,  ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу,  в якій просить Його скасувати і ухвалити нове рішення,  яким задовольнити її вимоги та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2,  позбавивши її права на спадкування за спадкодавцем ОСОБА_3 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

В скарзі посилається на те,  що суд не правильно застосував норми матеріального права,  не дав належної оцінки всім зібраним доказам,  а тому прийшов помилкового висновку,  що позивачка ОСОБА_2 не ухилялась від надання матеріальної допомоги спадкодавцю.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення,  колегія дійшла висновку,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3,  який з 28.12.1988 року перебував у шлюбі з ОСОБА_1 Від першого шлюбу в нього є дочка ОСОБА_2.,  ІНФОРМАЦІЯ_2.

Спірною є квартира АДРЕСА_1,  яка належала на праві власності ОСОБА_3 Згідно довідки -характеристики вся квартира загальною площею 28, 80 кв.м.  складається з однієї жилої кімнати 14, 80 кв.м.

Згідно спадкової справи № 491 з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулись дружина ОСОБА_1 та дочка померлого ОСОБА_2.

25 червня 2005 року ОСОБА_1. звернулась до Дніпровського районного суду м.  Києва з позовною заявою про визнання права власності на спірну квартиру за нею та сплату на користь ОСОБА_2 компенсації вартості 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Дніпровського районного суд м.  Києва від 17 липня 2006 р. позов ОСОБА_1 залишено без розгляду в зв'язку з неодноразовою неявкою у судове засідання позивача та його представника без поважних причин. Ухвалою Апеляційного суду м.  Києва від 28.11.2006 р. ухвала Дніпровського районного суду м.  Києва від 17.07.2006 р. залишено без змін.

19.03.2007 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про встановлення в порядку спадкування права власності на квартиру АДРЕСА_1.

25 квітня 2005 року ОСОБА_1. звернулась до Шевченківського районного суду м.  Києва з позовною заявою про усунення ОСОБА_2 від права спадкування.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1.,  суд виходив з недоведеності її вимог.

Колегія погоджується з таким висновком.

В матеріалах справи відсутні докази про те,  що ОСОБА_2 ухилялась від надання допомоги померлому ОСОБА_3

Для обґрунтування своїх вимог за клопотанням ОСОБА_1 були допитані ряд свідків,  які є її родичами та друзями,  які пояснили суду,  що померлий ніколи не звертався за допомогою до своєї дочки ОСОБА_2,  допомогу надавали йому вони Будь-яких інших доказів ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги померлому суду не надано.

Згідно матеріалів спадкової справи померлий ОСОБА_3 мав три рахунки в Ощадбанку та рахунок в АКБ «Київ» від 09.07.2004 p.,  що ставить під сумнів твердження ОСОБА_1 про складний матеріальний стан померлого.

Крім того,  в позовній заяві від 25.04.2005 р. ОСОБА_1. визнавала за ОСОБА_2. право власності на спадкове майно та пропонувала сплатити компенсацію його

3

вартості. Тому подальша зміна правової позиції ОСОБА_1 розцінюється судом як надумана і не може бути прийнята до уваги.

Суд також не вбачає порушень вимог  ст.  ст.  13,  14,  ч. 2  ст. 364 ЦК України як про це зазначається в апеляційній скарзі.

Суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи,  перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами,  яким дав належну правову оцінку.

Оскаржуване  рішення  постановлене  з  додержанням  вимог  матеріального  і процесуального права,  а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись  ст.  303,  307,  308,  313,  315 ЦПК України,  колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.  Києва від 10 жовтня 2007 року

залишити без зміни.                

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців.