У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2012 року                                                   м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі

суддів: Хилевича С.В., Гордійчук С.О., Шеремет А.М.

секретар судового засідання Панас Б.В.

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Острозького районного суду від 31 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Острозького районного суду від 31 січня 2012 року зазначений позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі по 500 гривень щомісячно, починаючи з 16.01.2012 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 214,60 гривень судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення відповідач подав апеляційну скаргу, де покликався на порушення норм процесуального та матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Обґрунтовуючи її, зазначав, що він проживає в сільській місцевості разом з матір’ю у її будинку та підробляє випадковими заробітками, оскільки за місцем проживання працевлаштуватись неможливо. Його щомісячний дохід, включаючи прибуток від здачі в оренду земельної ділянки, становить до 1000 гривень, а іноді й менше.

Тому присуджений розмір аліментів ставить його у вкрай складне матеріальне становище та призведе до виникнення заборгованості по аліментах, адже становить більшу половину його щомісячного доходу.

Надавати матеріальну допомогу синові перешкоджає сама позивач, т.я. не дозволяє з ним зустрічатись. При спільному проживанні сторін відповідач та його родина купили для сина одяг та коляску, які використовуються і по цей час. Не заперечує надавати матеріальну допомогу дитині по мірі своєї можливості.

З наведених міркувань просив рішення Острозького районного суду від 31 січня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів на утримання дитини до 300 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_1, підтримавши апеляційну скаргу, надав пояснення в межах її доводів.

Справа № 22-49312 Головуючий у 1 інстнації:ОСОБА_4

Провадження №22-ц1790/491/2012 Суддя-доповідач: ОСОБА_5

ОСОБА_2, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалась на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини на користь ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач, будучи батьком малолітнього ОСОБА_6, зобов’язаний за законом утримувати дитину і сплачувати аліменти на її утримання до досягнення повноліття сином. Оскільки ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та регулярного заробітку, аліменти присуджено в твердій грошовій сумі, розмір якої встановлено нижче, ніж вимагала позивач, а саме 500 гривень.

Матеріалами справи встановлено, що сторони від шлюбу мають дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6). Дитина проживає разом з матір’ю та перебуває на її утриманні.

Згідно із вимогами ст.ст. 180, 184 СК України - батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Убачається, що при присудженні розміру аліментів суд попередньої інстанції відповідно до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів вірно з’ясував стан здоров’я та матеріальне становище дитини та ОСОБА_1, які визнав задовільними, відсутність в останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, а також урахував розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та інші обставини, що мають істотне значення.

Покликання апеляційної скарги на скрутне матеріальне становище та незначний дохід не заслуговують на увагу, адже відповідач інших осіб на утриманні не має, за віком –ІНФОРМАЦІЯ_3 та станом здоров’я є працездатним, має фізичну можливість працювати та отримувати матеріальний дохід, а відтак - і сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Оскаржуване рішення суду ухвалено без порушень норм матеріального і процесуального права, судом з’ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Острозького районного суду від 31 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Судді: