Справа №22-9500         Головуючий у 1 інстанції - Малинников О.Ф.

Доповідач - Столбун B.I.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 січня 2008 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючого- Столбун В.І. Суддів- Жедепи О.В.,  Волошиної В.М. ,  при секретарі - Денисенко С. С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 27 вересня 2007 року в справі за позовом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської Ради до ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  яка представляє також інтереси неповнолітнього ОСОБА_5,  3-тя особа: Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація про виселення.

Заслухавши доповідь судді Столбун В.І.,  пояснення осіб,  перевіривши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія

ВСТАНОВИЛА:

 У травні 2006 року Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради звернулось до суду з позовом,  в якому просило виселити відповідачів з однієї кімнати комунальної квартири АДРЕСА_1 у чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2,  а ОСОБА_6 у однокімнатну квартиру АДРЕСА_3.

Свої вимоги позивач мотивував тим,  що будинок,  в якому проживали відповідачі,  на підставі розпорядження КМДА від 18.04.2000 року підлягає реконструкції,  а його мешканці відселенню. Проте,  відповідачі згоди на добровільне переселення в запропоновані квартири не дали.

Під час розгляду справи позивач відмовився від вимог щодо ОСОБА_6,  який отримав ордер і виселився добровільно.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27.09.2007 року позов задоволений. Виселено ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 з наданням квартири АДРЕСА_2.

Не погоджуючись з таким рішенням,  відповідачі подали апеляційну скаргу,  в якій просять його скасувати і ухвалити нове рішення,  яким в позові відмовити.

В скарзі посилаються на те,  що постановлене рішення не відповідає дійсним обставинам справи,  вимогам закону,  є необгрунтованим.  Зокрема,  суд при постановленні рішення не звернув увагу на те,  що проект реконструкції будинку не затверджений в установленому законом порядку,  що запропонована їм квартира знаходиться хоч і в одному населеному пункті,  але не в центрі міста,  а на лівому березі,  що є суттєвим і вплине на їй звичайний уклад життя. Крім того,  суд не дослідив можливість надання їм попереднього житла після реконструкції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,  перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині,

2

суд дійшов висновку,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи,  відповідно до Рішення виконавчого органу Київської міської ради народних депутатів від 14.04.1986 року N2346 "Про впорядкування надання жилих приміщень громадянам,  які переселяються з будинків,  що підлягають знесенню за планом реконструкції м.  Києва або стають на капітальний ремонт" та Розпорядження Київської міської державної адміністрації N2 562 від 18.04.2004 року на виконання розпорядження Президента України "Про заходи щодо залучення коштів населення для будівництва житла" з метою прискорення реконструкції та введення в експлуатацію жилого будинку АДРЕСА_1 зобовязано позивача виступити замовником та інвестором і провести відселення мешканців на постійне місце проживання із цього будинку.

Квартира N 20 згаданого будинку є комунальною. Сім"я ОСОБА_1 із 5-ти осіб та колишній чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_63аймали одну кімнату,  жилою площею 14, 5 кв.м.  В порядку відселення відповідачам виділена чотирикімнатна квартира АДРЕСА_2,  крім ОСОБА_6,  якому виділена однокімнатна квартира АДРЕСА_3.

Матеріали справи свідчать про те,  що займане відповідачами жиле приміщення не зберігається,  а входить,  як місце загального користування до складу двокімнатної квартири.

Відповідно до  ст. . 102 ЖК України у тих випадках,  коли жиле приміщення,  яке займають наймач та члени його сім'ї,  в результаті капітального ремонту не може бути збережене,  наймачеві та членам його сімї повинно бути надано інше благоустроєне жиле приміщення до початку капітального ремонту.

При наданні відповідачам чотирикімнатної квартири жилою площею 80, 8 кв.м. ,  загальною 126, 9 кв.м.  дотримані всі вимоги житлового законодавства і будь-які житлові права їх сім»ї не були порушені.

Доводи скарги про те,  що проект реконструкції будинку в даний час ще не затверджений у всіх інстанціях не мають правового значення для правильного вирішення даної справи.

Посилання відповідачів на те,  що запропоноване житло знаходиться не в центрі міста також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права,  а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись  ст.  303,  307,  308,  313, 315 ЦПК України,  колегія

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну   скаргу   ОСОБА_1,    ОСОБА_2,  ОСОБА_3,   ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.  Києва від 27 вересня 2007

року залишити без змін.                                                                  

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців.