Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 лютого 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого судді - Ковальчук Н.М.,
суддів - Буцяка З.І., Мельника Ю.М.,
при секретарі - Сеньків Т.Б.,
з участю представника позивачки - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3Б
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гощанського районного суду від 06 січня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог –Гощанська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку надвірними будівлями.
в с т а н о в и л а :
Рішенням Гощанського районного суду від 06 січня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Встановлено факт прийняття спадщини за законом ОСОБА_5 спадкового майна спадкодавців ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 23 липня 1998 року Гощанською районною державною нотаріальною конторою на користь ОСОБА_2 Визнано право власності ОСОБА_4 на Ѕ частку житлового будинку з надвірними будівлями в с.Олексіївка по вул.Радянській, 24 Гощанського району Рівненської області.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вважає його незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що позивачка може претендувати не на Ѕ спадкового майна, як визначив суд першої інстанції, а лише на ј частину, оскільки вона є спадкоємцем після смерті свого батька, ОСОБА_5, котрий у свій час проігнорував право на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 і не вчинив жодних дій, котрі б свідчили про вступ у фактичне володіння спадковим майном. Апелянт вказує, що після смерті свого батька ОСОБА_8 саме він разом із дружиною фактично проживав у спадковому будинковолодінні, утримував його, а також доглядав матір похилого віку. Таким чином, спадщину після смерті батька, ОСОБА_8, фактично прийняли він та його мати, ОСОБА_7 При оформленні свідоцтва про право на спадщину йому не було відомо, що ОСОБА_5, спадкодавець позивачки, скористався заповідальним розпорядженням на грошовий вклад своєї матері, чим заявив про прийняття спадщини після неї.
Просить рішення суду першої інстанції змінити, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задовольнити частково, встановивши її право власності на ј частку спірного будинковолодіння, і в цій частині визнати свідоцтво про право власності на спадщину за законом, видане 23.07.1998р на його ім’я, частково недійсним.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів _____________________________________________________________________________
Справа № 22-438/2011р. Головуючий у І інстанції –Рожин Ю.М.
Категорія: 37 Доповідач –Ковальчук Н.М.
прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За правилами ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції в виходив з того, що факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті своїх батьків доведений, а тому позивачка є спадкоємницею Ѕ частини спірного будинковолодіння, а свідоцтво про право на спадщину за законом, видане позивачу, в цій частині є незаконним.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується частково.
Судом встановлено, що спірний будинок з надвірними будівлями в с.Олексіївка по вул.Радянській,24 Гощанського району Рівненської області належав подружжю ОСОБА_6 та ОСОБА_7
ОСОБА_6 9 червня 1983 року склав заповітне розпорядження на вклад в ощадбанку на ім”я ОСОБА_9 Помер 30 липня 1992 року.
ОСОБА_7 16 січня 1988 року склала заповітне розпорядження на вклад в ощадбанку на ім”я ОСОБА_5, а 03 лютого 1993 року склала заповіт згідно якого все своє майно заповіла в рівних долях двом синам: ОСОБА_2 –відповідачу по справі, та ОСОБА_5 –батьку позивачки. Померла 14.04.1993 року.
ОСОБА_5 помер 27.01.1998 року.
ОСОБА_5 в шестимісячний строк після смерті матері розпорядився її вкладом в ощадбанку, на який вона склала заповідальне розпорядження. Ця обставина свідчить про те, що ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7, а тому доведення такого факту в судовому порядку не вимагається, виходячи з роз'яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 "Про практику розгляду судами України справ про спадкування", де зазначено, що встановивши факт прийняття спадщини у встановлений ст. 549 ЦК України (1963 року) строк, суд вирішує питання про визнання права на спадкове майно.
Жодними доказами по справі не доведено, що ОСОБА_5 вчинив дії, котрі б свідчили про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька.
Відповідно до змісту ст. 549 ЦК УРСР 1963 року визнавалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суд зробив неправильний висновок, що в шестимісячний строк із дня відкриття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_5 фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Оскільки, після смерті ОСОБА_6 спадщина відкрилась на 1\2 частину будинковолодіння, яку прийняли в рівних долях ОСОБА_7І та ОСОБА_2, а після смерті ОСОБА_7 в рівних долях спадщину прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_5, то у позивачки виникло право на спадкове майно після смерті батька –ОСОБА_5 в розмірі 3/8 будинковолодіння в с.Олексіївка по вул.Радянській, 24 Гощанського району Рівненської області.
Суд першої інстанції при вирішенні спору на зазначені обставини та вимоги закону уваги не звернув, належним чином не встановив характер правовідносин, у зв”язку з чим неправильно застосував норми матеріального права, тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково
Рішення Гощанського районного суду від 06 січня 2011 року скасувати.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог –Гощанська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку надвірними будівлями задовольнити частково.
Визнати право власності ОСОБА_4 на 3/8 частини житлового будинку з надвірними будівлями в с.Олексіївка по вул.Радянській, 24 Гощанського району Рівненської області, як на частину спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5.
Визнати недійсним в частині 3/8 свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23 липня 1998 року Гощанською районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_2.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: підпис ОСОБА_10
Судді: підпис ОСОБА_11
підпис ОСОБА_12
Згідно:суддя-доповідач ОСОБА_10