Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2011 року м. РівнеКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді: - ОСОБА_1
суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3
при секретарі –Колесовій Л.
з участю прокурора - Квятковського Я.А.
позивача - ОСОБА_4,
представника позивача - ОСОБА_5,
представника МБТІ - ОСОБА_6,
представника управління містобудування
та архітектури - ОСОБА_7,
представника ОСОБА_8 –ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду від 22 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, терті особи: КП "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_8, ОСОБА_10 про визнання незаконними правового акту органу місцевого самоврядування, що порушує право власності з моменту прийняття, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від 22 вересня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 за безпідставністю про визнання незаконним наказу № 166 від 2 жовтня 2006 року про присвоєння гаражу, що знаходиться в складі будинковолодіння по вул..Ціолкловського, 6 окремої адреси вул..Ціолковоського 6 –б та визнати незаконним наказу № 79 від 24.07.2009 року про скасування наказу № 75, яким скасовувався наказ № 166.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Вказує, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом неповно з’ясовано всі обставини справи, що і призвело до неправильних висновків. Суд першої інстанції не прийняв до уваги ухвалу Рівненського міського суду від 14.07.2009 року, якою встановлено, що спірне майно належить йому на підставі договору купівлі-продажу. Крім того, зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення, суд не звернув уваги на договір купівлі-продажу від 08.09.1992 року, за яким він придбав у ОСОБА_11 79/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями до складу яких входить спірний гараж. Суд не врахував норми законодавства відповідно до яких право власності на нерухоме майно реєструється на загальний об”єкт нерухомості - будинковолодіння і не може бути зареєстроване на його складові частини, а саме –гараж. Судом також прийнято рішення супереч нормам, визначеним у Положенні про Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, де зазначено, що начальник Управління видає в межах своєї компетенції накази на підставі і на виконання рішень Рівненської міської ради.
____________________________________________________________________________________________
Справа № 22-11/2011р. Головуючий в 1-ій інст.: ОСОБА_12
Категорія: Ц-57 Суддя-доповідач : ОСОБА_1
За наведених підстав просить рішення Рівненського міського суду від 22 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
В судовому засіданні ОСОБА_4, його представник, представник МБТІ та прокурор апеляцію підтримали.
Представник відповідача, представник ОСОБА_8 рахують апеляцію безпідставною, а рішення суду законним з тих підстав що оспорювані накази видані управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради відповідно до Положення про управління, затвердженого рішенням Рівненської міської ради від 30 березня 2004 року № 771.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що видачею оспорюваних наказів не порушені права та інтереси позивача, оскільки в договорі купівлі-продажу, на який посилається позивач як на підставу набуття ним права власності на спірний гараж, зазначені господарські приміщення, що знаходяться на всій земельній ділянці і включені до складу будинковолодіння, а тому з даного договору не вбачається переходу права власності на спірний гараж.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується частково.
Судом встановлено: ОСОБА_4 є власником 79/100 частин житлового будинку із надвірними будівлями №6 по вул. Ціолковського в місті Рівне, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Першої Рівненської державної нотаріальної контори 08.09.1992 року за р.№ 4-5670. В цьому договорі вказується, що на земельній ділянці, норма якої буде встановлена при обмірі, розташовані надвірні будівлі, в тому числі гараж «Д».
21/100 частини будинковолодіння належить ОСОБА_13 на підставі договору дарування від 15 грудня 2002 року. ОСОБА_14, яка подарувала для ОСОБА_15 вказану частину будинковолодіння, набула його на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 2 грудня 1999 року. В цьому свідоцтві вказано, що будинковолодіння розташоване на земельній ділянці, розміром 1053 кв.м., до складу господарських будівель входить гараж „Д”. В договорі дарування між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в описі земельної ділянки, на якій знаходиться будинковолодіння, як один з об”єктів нерухомого майна вказаний спірний гараж „Д”.
Управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради наказом № 166 від 2 жовтня 2006 року присвоїло спірному гаражу адресу вул..Ціолковоського 6 –б. Підставою для присвоєння адреси була заява ОСОБА_8 та розпорядження виконкому Рівненської міської ради № 344 від 29.06.1977 року про надання дозволу на будівництво гаража.
27 липня 2009 року Управління містобудування і архітектури своїм наказом № 75 скасувало наказ № 166 від 02.10.2006 року, а 24 липня 2009 року наказом № 79 скасовало наказ № 75.
Тому, є чинним на даний час наказ № 166 від 2 жовтня 2006 року про присвоєння спірному гаражу адреси вул..Ціолковоського 6 –б.
У відповідності до положень ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язані обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Як пояснили всі особи, що беруть участь у справі і з”явились в судове засідання апеляційного суду, в даний час в провадженні Рівненського міського суду перебуває спір за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_13 про поділ житлового будинку в натурі та господарських приміщень, де серед спірного майна, яке ОСОБА_4 просить виділити йому, знаходиться гараж.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження: 1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; 2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.
В ч.1 ст. 181 ЦК України зазначено: до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Виходячи із вищевикладених норм законодавства та за наявності невирішеного спору щодо права власності на гараж, видання наказу № 166 від 2 жовтня 2006 року про присвоєння гаражу, що знаходиться в складі будинковолодіння по вул..Ціолковського, 6, окремої адреси є передчасним.
За таких обставин рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 22 вересня 2010 року скасувати.
Визнати незаконним наказ Управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради № 166 від 2 жовтня 2006 року „Про присвоєння поштової адреси”.
Визнати незаконним наказ Управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради № 79 від 24 липня 2009 року „Про відміну наказу від 22.07.2009 № 75”.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: підпис ОСОБА_1
Судді: підпис ОСОБА_2
підпис ОСОБА_3
Згідно:суддя-доповідач ОСОБА_1