Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2012 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючого судді: Хилевича С.В.

суддів: Шеремет А.М., Бондаренко Н.В.

секретар судового засідання Пиляй І.С.

за участю прокурора Шпинти С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Млинівського міжрайонного прокурора на рішення Млинівського районного суду від 15 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства „Млинівська Пересувна механізована колона №2” в особі ліквідатора ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Млинівського районного суду від 15 лютого 2010 року вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано за позивачем право власності на приміщення (квартиру) №2 в гуртожитку в смт. Млинів Рівненської області по вулиці Кірова, 31, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами, не посвідченого нотаріально, дійсним, що мало місце 11 лютого 2010 року в смт. Млинів Рівненської області.

Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, Млинівський міжрайонний прокурор подав у інтересах держави в особі Млинівської селищної ради апеляційну скаргу, де покликався на неповноту з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

На її обґрунтування зазначалося про незастосування судом положень ч. 1 ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо передачі гуртожитків під час ліквідаційної процедури до комунальної власності, ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України щодо недійсності правочину та ст.ст. 334, 657, 210 ЦК України щодо обов’язкових державної реєстрації і нотаріального посвідчення правочину про відчуження нерухомого майна.

Просив скасувати рішення Млинівського районного суду від 15 лютого 2010 року і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у позові.

У судовому засіданні прокурор, підтримавши апеляційну скаргу, надав пояснення в межах її доводів.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2, бувши належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились.

Справа №22-1510-2012 Головуючий у суді 1 інст.:ОСОБА_3

Суддя-доповідач: ОСОБА_4

Млинівська селищна рада подала заяву з проханням розглянути справу за відсутності її представника, підтримавши апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи прокурора, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скаги.

Визнаючи право власності на нерухоме майно за позивачем, суд першої інстанції на обґрунтування свого рішення вказав лише про те, що спірні правовідносини регулюються ст.ст. 328, 392 ЦК України, а тому позовні вимоги визнав такими, що підлягають задоволенню.

Проте таким висновком не погоджується колегія суддів.

Матеріалами справи встановлено, що 18 серпня 2005 року розпочато ліквідаційну процедуру Комунального підприємства „Млинівська Пересувна механізована колона №2” (далі –„ПМК-2”), а ліквідатором призначено ОСОБА_2 (а.с. 7).

11 лютого 2010 року позивач і „ПМК-2” в особі ліквідатора уклали договір купівлі-продажу (а.с.16-16 зв.), за умовами якого ОСОБА_1 зобов’язався прийняти та оплатити передане продавцем жиле приміщення (квартиру №2), що розміщене в гуртожитку по вулиці Кірова, 31, в смт. Млинів Рівненської області, загальною площею 32, 7 кв.м., вартістю 3704,80 гривень, в т.ч. й податок на додану вартість ( пункти 1.1.).

Ця угода нотаріально не посвідчувалася, а державна реєстрація щодо нього не була застосована.

Згідно зі ст. 657 ЦК України - договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 220 цього Кодексу - у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, а тому позивач не набув і не міг набути права власності на спірне нерухоме майно за таким правочином.

Ураховуючи неправильне застосування судом норм матеріального права, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового.

На підставі ст. ст. 328, 220, 657 ЦК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 319, 323-324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Млинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Млинівської селищної ради задовольнити.

Рішення Млинівського районного суду від 15 лютого 2010 року скасувати, а

ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову про визнання права власності на квартиру до Комунального підприємства „Млинівська Пересувна механізована колона №2” в особі ліквідатора ОСОБА_2.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий: Судді: