Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2012 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді: Хилевича С.В.
суддів: Шеремет А.М., Шимківа С.С.
секретар судового засідання Пиляй І.С.
за участю позивача, його представника –ОСОБА_1, представників відповідача –ОСОБА_2 і ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Рівненської міської партійної організації Всеукраїнського об’єднання „Батьківщина” на заочне рішення Рівненського міського суду від 17 травня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Рівненської міської партійної організації Всеукраїнського об’єднання „Батьківщина” про спростування недостовірної інформації,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 17 травня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено: зобов’язано Рівненську міську партійну організацію Всеукраїнського об’єднання „Батьківщина” (далі –РМПО ВО „Батьківщина”) спростувати недостовірну інформацію розміщену у № 36 тижневика (газети) Рівненської міської ради „7 днів” від 1 вересня 2011 року, в рубриці „Трибуна депутата” в той спосіб, яким вона була поширена, шляхом подання у тижневик (газети) Рівненської міської ради „7 днів” спростування протягом десяти днів після вступу рішення в законну сили.
Стягнуто з Рівненської міської партійної організації ВО „Батьківщина” на користь ОСОБА_4 214,60 гривень судового збору.
Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, РМПО ВО „Батьківщина” подала апеляційну скаргу, де покликалась на неповноту з’ясування обставин, що мають значення для справи, а обставини, які суд вважав встановленими, є недоведеними.
На її обґрунтування зазначалося, що судом неправильно застосована норма закону, яка підлягала застосуванню, та не враховано міжнародно-правові зобов’язання України в сфері свободи слова та вираження поглядів.
Вважає, що судом не враховано положення ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 30 Закону України „Про інформацію”, ст. 12 Закону України „Про політичні партії”, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”.
Вказувалося, що викладені в статті спірні відомості стосувалися діяльності ОСОБА_4 як члена партії ВО „Батьківщина” та його політичної діяльності.
Справа №1715/3010/12 Головуючий у 1 інстнації: ОСОБА_5
Провадження №22-ц/1790/1521/2012 Суддя-доповідач: ОСОБА_6
Рішенням Рівненської обласної партійної організації ВО „Батьківщина” ОСОБА_4 було виключено з партії за недотримання ним Статуту Партії та Положення про фракцію. Тому інформацію про те, що позивачем порушувалась партійна і фракційна дисципліна не можна вважати недостовірною.
Стверджувалося, що стаття направлена не на приниження честі, гідності чи ділової репутації позивача, а на доведення до широкого кола людей оцінки його діяльності як депутата та члена партії.
Зазначені оціночні судження, думки й переконання не можуть бути предметом судового захисту, т.я. виражають суб’єктивну думку й погляди відповідача, а тому не можуть бути перевіреними на предмет відповідності їх дійсності.
Посилання позивача на лист прокуратури м. Рівного від 11.11.2011 року не заслуговують на увагу, позаяк цей документ свідчить лише про відсутність порушень закону в роботі земельної комісії, членом якої був ОСОБА_4. Крім того, прокуратура не уповноважена надавати оцінку порушень партійної дисципліни ОСОБА_4 під час роботи комісії.
Оскільки в статті відсутня недостовірна інформація, а за висловлювання оціночних суджень РМО ВО „Батьківщина” не може бути притягнута до відповідальності, то у суду не було підстав для задоволення позовних вимог.
З наведених міркувань просить скасувати заочне рішення Рівненського міського суду від 17 травня 2012 року і ухвалити нове, яким у позові відмовити.
У судовому засіданні представники РМПО ВО „Батьківщина”, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надали пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_4 та його представник, заперечуючи проти задоволення скарги, покликалися на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі, і з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи відповідача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості його вимог, оскільки визнав, що поширена інформація щодо нього є недостовірною, порушує його особисті немайнові права, т.я. принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача.
Проте з такими висновками не може погодитися колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що 1 вересня 2011 року у №36 тижневика (газети) Рівненської міської ради „7 Днів” в рубриці „Трибуна депутата”, а також в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті цього тижневика розміщено статтю під назвою „Батьківщина йде вперед”, автором якої вказано Прес-службу РМПО ВО „Батьківщина”. У цій статті зазначено, що „Одним з таких зрадників є ОСОБА_4, який став депутатом міської ради за підтримки партії ВО „Батьківщина”. Прийшовши у раду, він одразу почав діяти всупереч інтересам виборців, порушуючи партійну та фракційну дисципліну.... Згодом цей депутат продовжив свої деструктивні дії, порушуючи партійну дисципліну, роблячи дискредитуючі заяви і коментарі та працюючи в депутатській „земельній” комісії. Користуючись своїм становищем у цій комісії і близькістю до влади, він сприяв вирішенню низки земельних питань”.
Обставин порушення законодавства позивачем та сесією Рівненської міської ради в ході проведеної прокуратурою м. Рівного перевірки із залученням спеціалістів Управління Держкомзему на підставі його звернення встановлено не було.
Станом на день публікації в пресі та в мережі Інтернет оспорюваної інформації ОСОБА_4 був депутатом Рівненської міської ради від ВО „Батьківщина” та членом постійної депутатської комісії архітектури, будівництва та землевпорядкування.
Вважаючи оприлюднену інформацію недостовірною та такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію, позивач звернувся в судовому порядку до РМПО ВО „Батьківщина”, де просив зобов’язати відповідача спростувати її в той же спосіб, яким вона була поширена, шляхом подання у тижневик (газету) Рівненської міської ради „7 днів” спростування протягом десяти днів після вступу судового рішення в законну силу, з чим помилково погодився і міський суд, задовольнивши його вимоги.
Відповідно до ст. 271 ЦК України –зміст особистого немайнового права становить можливість фізичної особи вільно, на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.
Норми ч. 1 ст. 277 цього Кодексу свідчать про право фізичної особи, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, на відповідь і на спростування цієї інформації.
З роз’яснень, даних Пленумом Верховного Суду України в абз. четвертому п. 21 своєї Постанови від 27 лютого 2009 року № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, вбачається, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
Наведені приписи не були враховані судом попередньої інстанції при вирішенні справи.
Частина друга ст. 30 Закону України „Про інформацію” (в редакції, що діяла на час виникнення спору) вказує, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання алегорій, гіпербол, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
За таких обставин неправильними слід вважати висновки суду про недостовірність опублікованої в №36 тижневику (газеті) Рівненської міської ради „7 днів” від 1 вересня 2011 року, рубрика „Трибуна депутата”, інформації та необхідність її спростування. Так, ВО „Батьківщина”, членом якої на той час він був, висвітлює в ній своє суб’єктивне бачення і оцінку діяльності ОСОБА_4 як депутата міської ради і члена постійної депутатської комісії архітектури, будівництва та землевпорядкування, тобто як публічної особи. Оскільки оспорювана інформація не містить жодної конкретизації фактів, що позивачем визнано у засіданні апеляційного суду, а її не можна вважати наклепом, тому колегією суддів її зміст розцінюється як оціночні судження.
Як убачається, при вирішенні справи суд першої інстанції уваги на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення ним оскаржуваного рішення, яке не може залишатися чинним.
Ураховуючи невідповідність висновків обставинам справи та помилкове застосування норм матеріального закону, рішення суду слід скасувати, відмовивши ОСОБА_4 в позові.
На підставі ст.ст. 271, 277 ЦК України, ч. 2 ст. 30 Закону України „Про інформацію”, абз. четвертого п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Рівненської міської партійної організації Всеукраїнського об’єднання „Батьківщина” задовольнити.
Заочне рішення Рівненського міського суду від 17 травня 2012 року скасувати.
ОСОБА_4 відмовити у задоволенні позовних вимог до Рівненської міської партійної організації Всеукраїнського об’єднання „Батьківщина” про спростування недостовірної інформації.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий: Судді: