Справа №2-а-1754/08 Категорія статобліку 30
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м .Кіровоград, вул. К. Маркса, 40
тел./факс: 24-06-22,
E-mail: inbox@adm.kr.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2008 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Ком'якович Г.М.
при секретарі: Господарікову М.О.
за участю представників:
позивача- ОСОБА_1. довіреність №701 від 14.10.2008 року
відповідача- ОСОБА_2 посвідчення № 004 дійсне до 14.11.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської обл., вул. Боровського. 58, м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл., 27100
до відповідача: підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській обл. , вул. Преображенська, 2, м. Кіровоград, 25006
про визнання дій неправомірними, суд -
ВСТАНОВИВ
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулося управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання неправомірними дії державного виконавця і скасування постанов державного виконавця цього ж підрозділу від 27.10.2008 року та від 10.11.2008 року про накладення штрафу в розмірах 510,00 грн. та 1020,00 грн.
Позивачем до суду оскаржено постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 27.10.2008 року про накладення на управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації штрафу у розмірі 510, 00 грн. та від 10.11.2008 року про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. за невиконання судового рішення.
Заявою від 12.11.2008 року № 3051 про доповнення до адміністративного позову щодо визнання неправомірними дії державного виконавця та скасування постанови про накладення штрафу, позивач позовні вимоги змінив, та просив скасувати крім постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 27.10.2008 року постанову цього ж підрозділу ще й від 10.11.2008 року про накладення на управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації штрафу у розмірі 1020, 00 грн., за повторне невиконання судового рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем винесено постанови від 27.10.2008 року про накладення на управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації штрафу у розмірі 510, 00 грн. та від 10.11.2008 року про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. за невиконання судового рішення.
Однак, позивач вважає, що виконаня рішення суду (згідно виконавчого листа № 2а-8/2008 р. виданого 07.07.2008 року Новоукраїнським районим судом Кіровоградської області про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської РДА здійснити перерахунок, донарахувати та виплатити ОСОБА_2. допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), у визначені строки державним вионавцем неможливо було виконати, оскільки управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації є бюджетною установою та забезпечує виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Верховною радою України у Законі України «Про Державний бюджет України» на відповідний календарний рік.
Окрім того, витрати пов'язані із задоволенням судами позовних заяв отримувачів пільг, компенсацій та гарантій, які виникли внаслідок рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, не враховані у Законі України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Тому взяття зобов'язань щодо проведення соціальних виплат згідно із рішенням Конституційного Суду України можливе лише у разі внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України», які мають передбачити збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки.
05.09.2008 року позивачем до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській обл. подано заяву про відкладення провадження виконавчих дій відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з наявністю обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій. Також позивач поставив до відома відповідача, що він звернувся до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду.
У той же час державний виконавець у телефонній розмові пояснила, що для відкладення виконавчих дій вона не вбачає підстав та як наслідок постановою від 27.10.2008 року підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Кіровоградській області на управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації накладено штраф у розмірі 510 грн. за невиконання судового рішення по вказаній вище адміністративній справі.
У зв'язку із наведеним вище, позивач вважає, що державний виконавець безпідставно наклав штраф. А тому, з урахуванням ст. 181 КАС України, звернувся до суду з вимогою про скасування постанов підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Кіровоградській області від 27.10.2008 року та від 10.11.2008 року про накладення штрафу в розмірах 510 грн. та 1020 грн.
В судовому засіданні представник позивача-управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації позов підтримав в повному обсязі та просив суд задоволити вимоги і скасувати оскаржувані постанови державного виконавця.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. В обґрунтування заявленого суду пояснив, що до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області надійшов виконавчий лист № 2а-8/2008 р. виданий 07.07.2008 року Новоукраїнським районим судом Кіровоградської області про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської РДА здійснити перерахунок, донарахувати та виплатити ОСОБА_2. допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі якого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
З урахуванням положень ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2008 року та надано строк для її добровільного виконання. Однак, в установлений термін для добровільного виконання рішення суду управлінням праці та соціального захисту населення Новоукраїнської РДА не було виконано.
Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем направлена вимога від 27.10.2008 року на адресу позивача, яка отримана 28.10.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (отримано Павленко).
За невиконання без поважних причин у встановлений головним державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, на останнього накладено штраф у розмірі 510 грн.
10.11.2008 року на адресу позивача направлено повторно вимогу державного виконавця про виконання рішення суду та постанову про накладення штрафу в розмірі 1020 грн. від 10.11.2008 року, водночас було попереджено, що у разі невиконання рішення без поважних причин у встановлений термін, державним вионавцем буде порушено клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника у відповідності до вимог чинного закоодавства. Після чого, 12 листопада 2008 року боржником було виконано рішення суду у повному обсязі, а саме: здійснено перерахунок, донараховано та виплачено ОСОБА_2. допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 1169,76 грн.
Виконання судового рішення було проведено у відповідності з Законом України “Про виконавче провадження”, а тому заявлений позов є безпідставним, в якому слід відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, судом встановлено наступне.
28.08.2008 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа № 2а-8/2008 р. виданого 07.07.2008 року Новоукраїнським районим судом Кіровоградської області про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської РДА здійснити перерахунок, донарахувати та виплатити ОСОБА_2. допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Порядок прийняття виконавчого документу до виконання встановлений ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження”, де зазначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства, України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Ч.3 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” встановлені обов'язки і права державних виконавців, серед яких, зокрема, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем у встановлений державним виконавцем строк рішення суду не виконано, а тому 27.10.2008 року та 10.11.2008 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень направлено вимоги та постанови про накладення штрафу передбаченого ст.87 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження”, вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
З урахуванням того, що управлінням праці та соціального захисту населення Новоукраїнської РДА рішення суду в добровільному порядку не було виконано, головним державним виконавцем направлялися останньому вимоги та відповідно постанови про застосування до нього штрафів в разі невиконання рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою до начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області Проценка А.Л. про відкладення виконавчих дій на 10 днів у зв'язку із повторним оскарженням рішення Новоукраїнського районного суду, та неможливістю виконати рішення суду, оскільки відсутні кошти на певні виплати.
Водночас позивачем, після накладення на нього головним державним виконавцем штрафу в сумі 510 грн. було подано заяву від 29.10.2008 року до Новоукраїнського районного суду з проханням про відстрочку виконання рішення у якому, як було з'ясовано в судовому засіданні судом було відмовлено.
Крім того, позивачем постанова Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 22 лютого 2008 року про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської РДА здійснити перерахунок, донарахувати та виплатити ОСОБА_2. допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку уже оскаржувалася в апеляційному порядку, проте ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Стежко В.А. від 22 травня 2008 року залишена без руху, як така, що подана з пропуском строку, встановленого ч.3 ст.186 КАС України.
Таким чином, боржником ні у добровільному порядку рішення суду по справі за виконавчим листом №2а-8/2008 р. від 07.07.2008 року, ні за наслідками постанови головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Кіровоградській області від 27.10.2008 року про накладення на боржника штрафу не виконано.
Згідно ст. 87 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено накладення штрафу у разі порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця, а саме: у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. А у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
На підставі вищевикладеного та зазначених норм, 10.11.2008 року головним державним виконавцем ОСОБА_2 винесено постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі в сумі 1020 грн. на позивача за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду. Після застосування даного штрафу позивачем було виконано законні вимоги головного державного виконавця та виконано рішення суду.
Згідно з ч. З ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, головний державний виконавець виконував свої обов'язки в межах наданих йому державою повноважень, а тому суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити. Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням встановлених обставин по адміністративній справі, суд вважає, що дії державного виконавця щодо накладення на управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районої державної адміністрації штрафів за невиконання рішення суду, повністю підпадають під дію ст.87 Закону України “Про виконавче провадження”, здійснювались у строки передбачені для вчинення виконавчих дій, розміри встановлених штрафів відповідають вимогам цієї ж статті вищевказаного Закону.
Враховуючи вищевикладене керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ
1. У позові управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської обл. до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській обл. про визнання неправомірними дій державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного Управління юстиції у Кіровоградській області та скасування постанов про накладення штрафу підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного Управління юстиції у Кіровоградській області від 27.10.2008 року у розмірі 510. 00 грн. та від 10.11.2008 року у розмірі 1020. 00 грн. - відмовити повністю.
2. Судові витрати віднести на рахунок держави.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.М. Ком'якович