АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/6878/13-ц Номер провадження 22-ц/786/1541/15Головуючий у 1-й інстанції Зємцов В. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Чічіля В.А.

Суддів : Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.

за участю секретаря : Самойлової М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 березня 2015 року за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 2 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 березня 2015 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 2 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті. Зокрема зазначає, що підставою для залишення її заяви без розгляду суд визнав пропуск нею одномісячного строку для звернення до суду, який насправді не пропущений. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 307 ч.2 п.1 ЦПК України, за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Згідно ч.1 п.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм закону.

З матеріалів справи вбачається, що 13 березня 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Свої вимоги при цьому обґрунтовувала тим, що у другій половині січня 2015 року їй стала відома обставина, яка не була їй відома на час розгляду справи і не могла бути відома, а саме щодо наявності закону, яким передбачено обрання керівника товариства та укладення з ним контракту та відсутність в неї знань.

Залишаючи заяву без розгляду, суд, на підставі тверджень заявника щодо обізнаності про нововиявлену обставину в середині січня 2015 року, дійшов висновку про пропущення заявником строку, який сплинув 28 лютого 2015 року, та відсутність заяви про поновлення строку.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду правомірним.

Згідно ч. 1 ст. 362 ЦПК України, заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму ВСУ № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», визначений абзацом 1 ч. 1 ст. 362 ЦПК України місячний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими статтею 73 ЦПК.            

При цьому строк обчислюється з дня встановлення обставин, які є підставою для перегляду судового рішення. Відповідно до частини другої статті 362 ЦПК днем відкриття нововиявлених обставин, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК, є день, коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про наявність вказаних обставин.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на помилковість зазначення нею в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами дати 25 січня 2015 року, коли вона дізналась про нововиявлені обставини.

На підтвердження іншої дати встановлення обставини, що є підставою для перегляду, апелянт надала апеляційному суду ксерокопію поштового конверту, направленої з ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 28 січня 2015 року, копії ухвали суду касаційної інстанції та вказувала, що нововиявлена обставина стала їй відома наприкінці лютого.

До суду заявник звернулася 13 березня 2015 року, враховуючи місячний строк встановлений ч. 1 ст. 362 ЦПК України для подачі заяви, останнім днем коли вона мала дізнатися про існування нововиявлених обставин є 13 лютого 2015 року.

Проте, апелянтом не надано доказів, які-б достеменно свідчили про те, що нововиявлена обставина стала їй відома в період з 13 лютого по 13 березня 2015 року, що в свою чергу свідчило б про звернення до суду без порушення процесуальних строків.

Враховуючи встановлене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали місцевого суду без змін.

Під час апеляційного розгляду справи ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про стягнення судових витрат, у якому просив стягнути судові витрати на правову допомогу.

Вирішуючи питання судових витрат та наявності підстав для задоволення клопотання, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_3 надав до суду: копію укладеного між ФО-П ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договору на надання правової допомоги від 4 травня 2015 року, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на ФО-П ОСОБА_4, копію диплома про здобуття у 2013 році кваліфікації юриста, квитанції про сплату ФО-П ОСОБА_4 2 080 грн. за надану правову допомогу (квитанція від 4 травня 2015 року №04/05 у розмірі 200 грн. за надання юридичної консультації, квитанція від 4 червня 2015 року №04/06 у розмірі 900 грн. – за складання заперечень на апеляційну скаргу, квитанція від 5 червня 2015 року №05/06 у розмірі 500 грн. – за ознайомлення з матеріалами справи, квитанція від 10 червня 2015 року №10/06 у розмірі 480 грн. – за участь у судовому засіданні.

З огляду на ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З урахуванням того, апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а оскаржувану ухвали суду – залишено без змін, на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені ним на стадії апеляційного розгляду витрати на правову допомогу, що знайшли своє документальне підтвердження.

Керуючись ст. ст. 79 ч. 3 п. 2, 88 ч. 1, 303, 304, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч.1 п. 1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 березня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов’язані з розглядом справи, а саме, витрати на правову допомогу в розмірі 2 089 грн. 00 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий у справі: ОСОБА_1

Судді: С.Ю. Мартєв

ОСОБА_5