Справа №2-а-9/09

 ПОСТАНОВА 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2009 року Авдіївський міський суд Донецької області у складі головуючого судді: Соболєвої І.П.,

при секретарі: Злагода Н.Ю.,

за участю позивачки: ОСОБА_1,

адвоката: Трубіциної М.В.,

представника відповідача: Волошина Є.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Авдіївка із застосуванням технічних засобів “Оберіг” адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення міста Авдіївки про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення недоотриманої допомоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2008 року позивачка звернулася до суду з позовом про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення міста Авдіївки неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення недоотриманої допомоги за період з листопада 2007 року по жовтень 2008 року. Також просила зобов'язати відповідача призначити та виплачувати їй вказану допомогу у розмірі, що відповідає прожитковому мінімуму для дітей віком до 6-ти років. Посилалася на те, що народила сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинен становити прожитковий мінімум для дітей віком до 6-ти років. Розмір прожиткового мінімуму визначений Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Але відповідач, незважаючи на вимоги закону, недоплачував позивачці допомогу, посилаючись на внесені зміни до Законів України про Державний бюджет на відповідні роки, які визнані неконституційними Рішенням Конституційного суду України в 2007 році.

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, та просила вимоги про стягнення за період з січня 2008 року по жовтень 2008 року залишити без розгляду, а вимоги про стягнення за період з листопада 2007 року по грудень 2007 року підтримала у повному обсязі, позов в цій частині просила задовольнити.

Представник відповідача – головний спеціаліст УПСЗН міста Авдіївки Волошин Є.В., повноваження якого судом перевірені, вимоги позовної заяви не визнав. В своїх запереченнях судові пояснив, що позивачка отримує грошову допомогу по догляду за дитиною з лисопада 2007 року, виплата якої проводиться відповідно до ст.56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та постанови КМУ №13 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми”, якими визначено порядок призначення та виплати зазначеної допомоги. Після визнання ст.56 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” неконституційною, УПСЗН не були надані додаткові асигнування для проведення перерахунку вказаного виду допомоги, тому відповідач проводив виплати відповідно до ст.101 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та постанови КМУ №13. Вказані закони відповідають положенням ст.95 Конституції України та не суперечать їй. Тому відсутні законні підстави для проведення перерахунку допомоги за 2007 рік. Крім того, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнало неконституційними ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», однак не скасувало постанову Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми».

Суд, вислухав позивачку, представника відповідача, дослідив матеріали адміністративної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка на утриманні має сина ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка ОСОБА_1. перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення міста Авдіївки та отримує грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з листопада 2007 року.

Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, що громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа /один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич/, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Згідно п.1 ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” – допомога по догляду за дитиноюдо досягнення нею трирічного вікунадається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років.

Закон України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юриидичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 частини 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року визначено, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року було визнано, що не відповідають Конституції України ст. ст. 56, 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, з 9 липня 2007 року була відновлена дія ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811-ХІІ, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Оскільки позивачка народила дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, до 26 листопада 2007 знаходилася на лікарняному за місцем роботи, що підтверджується наказом директора АКХЗ від 23.11.2007 року, за таких обставин позивачка має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтєю 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мімінум для дітей віком до 6-ти років встановлений з жовтня 2007 року у розмірі 470 гривень.

З врахуванням викладеного сума недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 26 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року складає: за період листопада 2007 року – 55 гривень 01 копійка, а саме /470 : 30 х 5 = 78,35 грн./ та з врахуванням сплаченого /78,35 – 23,34 =55,01 грн./, у грудні 470 гривень – 144,10 гривень = 325,90 гривень, а всього 380 гривень 91 копійка.

Таким чином, дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 за період листопад- грудень 2007 року допомоги у розмірі, визначеному ст.101 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та постановою КМУ №13 “Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми” є неправомірними.

За таких підстав треба зобов'язати відповідача здійснити перерахунок, нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період листопад-грудень 2007 року у відповідності зі ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, що діяла в редакції 2007 року.

У відповідності зі ст.94 КАС України підлягає стягненню з бюджету міста Авдіївка на користь позивачки судовий збір у розмірі 3,40 гривень.

Згідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Так, дійсно позивачка звернулася до суду з позовом у листопаді 2008 року, тобто пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного, але суд прйняв до уваги, що вона, як особа яка доглядала дитину довідалася про порушення своїх прав тільки в вересні 2008 року з преси, тому з того часу починається перебіг позовної давності, тобто судом встановлено, що строк позовної давності позивачка не пропустила.

Тому вимоги відповідача про застосування по справі вимог ст. 100 КАС України судом не задоволені.

Керуючись Конституцією України, ст.15 Законом України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ, “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163,167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення міста Авдіївки про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення недоотриманої допомоги - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення міста Авдіївки, щодо нарахування та виплати допомоги ОСОБА_1 по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період листопад-грудень 2007 року - неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення міста Авдіївки здійснити перерахунок, нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за листопад-грудень 2007 року у відповідності з вимогами ст.15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Стягнути з бюджета міста Авдіївка на користь ОСОБА_1 3,40 гривень сплаченого держмита.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються до Апеляційного Адміністративного суду Донецької області через Авдіївський міський суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: