Справа № 2а-152–2011 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2011 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді –ПИРОЖЕНКО С.А.

при секретарі – ПОЛІЩУК Л.П.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДПС ОСОБА_2 України в м. Києві, Інспектора 4 взводу 2 батальйону ДПС полку ДПС ОСОБА_2 України в м. Києві ОСОБА_3, третя особа: Соснівський відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання неправомірною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про визнання неправомірною та скасування постанови, посилаючись на те, що постановою інспектора 4 взводу 2 батальйону ДПС полку ДПС ОСОБА_2 України в м. Києві ОСОБА_3, серії АА № 470703 від 11 грудня 2009 року про адміністративне правопорушення, його притягнуто до відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 121 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу в сумі 255 грн.

Дана постанова мотивована тим, що ОСОБА_1, 11 грудня 2009 року о 12 год. 45 хв., в м. Києві по вул. Басейній керував автомобілем НОМЕР_1, який обладнаний засобами пасивної безпеки (ременями безпеки) та не користувався ними, при цьому з»їхав в зону дії дорожнього знаку «Рух вантажних автомобілів заборонено», чим порушив п. п. 2.3 (в), п.п. 3.3 дод. 1 ПДР України. Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки обставини справи, що встановлені в ній не відповідають дійсності, а винесена постанова є незаконною.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

           Відповідачі в судове засідання не з’явилися, направили до суду письмове пояснення, в якому просили проводити розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги не визнали та заперечували проти їх задоволення.

           Представник третьої особи в судовому засіданні поклався на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.

Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 1 ст. 122 КпАП України є перевищення водіями транспортних засобів, встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення порушення вимог дорожніх знаків вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 4 ст. 121 КпАП України є порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

З постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА № 470703 від 11 грудня 2009 року вбачається, що 11 грудня 2009 року о 12 год. 45 хв., в м. Києві по вул. Басейній керував автомобілем НОМЕР_1, який обладнаний засобами пасивної безпеки (ременями безпеки) та не користувався ними, при цьому з»їхав в зону дії дорожнього знаку «Рух вантажних автомобілів заборонено», чим порушив п. п. 2.3 (в), п.п. 3.3 дод. 1 ПДР України. На підставі даних фактів інспектор 4 взводу 2 батальйону ДПС полку ДПС ОСОБА_2 України в м. Києві ОСОБА_3, виніс постанову, якою притягнув позивача за вчинене адміністративне правопорушення до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

На підставі ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

                    Із матеріалів адміністративного позову та письмових пояснень інспектора ДПС ОСОБА_3 вбачається, що останнім 11 грудня 2009 року було складено два протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 та ч. 4 ст. 121 КпАП України та 11 грудня 2009 року винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1

З пояснень ОСОБА_1 власноручно наданих у протоколі про адміністративне правопорушення, вбачається, що він згідний з адміністративним правопорушенням. В судовому засіданні жодних доказів того, що адміністративне правопорушення позивачем не вчинялося, ним не надано.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, судом не встановлено будь-яких порушень вимог закону при розгляді справи, постанова серії АА № 470703 від 11 грудня 2009 року містить логічний виклад обставин вчиненого правопорушення, зокрема у ній зазначено, коли, де і ким вчинено правопорушення, викладено суть його вчинення, дотримано інші вимоги, встановлені ст. 283 КпАП України, що свідчить про те, що оскаржувана постанова є законною та до скасування не підлягає.

          Згідно ст. 289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 11 грудня 2009 року тільки 01 листопада 2010 року, з пропуском строку на оскарження, передбаченого ст. 289 КпАП України. Строк на оскарження постанови від 11.12.2009 року позивачем пропущений без поважних причин, оскільки копія даної постанови була вручена позивачу в день її винесення під розписку, що позивач підтвердив і в судовому засіданні. В постанові вказано строк її оскарження, посилання позивача на втрату постанови об’єктивними доказами не підтверджені.

За таких обставин, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14?, 122, 245, 258, 268, 283, 289 КпАП України, ст. ст. 6-14, 71, 99, 128, 158-163, 172-2 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в задоволенні позову –відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: