ун. № 759/15509/13-а
пр. № 2-а/759/562/13
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2013 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Лук'яненко Л.М., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виконавчого органу Київської міської ради про зобов”язання вчинити певні дії про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу до 05 травня за 2013 рік,-
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виконавчого органу Київської міської ради про зобов”язання вчинити певні дії про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу до 05 травня за 2013 рік, вважає що виплата здійснена меншому розмірі, ніж передбачено ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та зобов'язання надати розпорядження, нарахувати і виплатити разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позову зазначив, що він являється інвалідом війни 2 групи і відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. В 2013 р. вказана допомога була йому нарахована та виплачена у меншому розмірі, ніж передбачено законом, що позивач вважає неправомірним. Посилається при цьому на ст.ст. 19, 22, 46, 152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 р. № 5-РП/2002 щодо заборони «бюджетними» законами вносити зміни, скасовувати, обмежувати обсяги встановлених чинними законами пільг, компенсацій і гарантій, рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10-РП/2008 про неконституційність п.п. 36-100 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 р. № 8-РП/2005, положення ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», висновки Європейського суду з прав людини.
Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
З врахуванням того, що у справі наявні достатні докази, суд приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, а відтак у відповідності до ч. 4 ст. 183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі.
Представник відповідача надіслав письмове заперечення проти позову та вказав, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Згідно з нормами Бюджетного кодексу України надходження та витрати Державного бюджету України визначаються виключно законом про Державний бюджет України. Оскільки видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення здійснюються з Державного бюджету України, Законом України «Про Державний Бюджет України на 2013 рік» встановлено, що положення деяких законів України, зокрема ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 р. Вказаний закон неконституційним не визнавався і у встановленому законом порядку не скасовувався. З огляду на положення вищевказаного Закону Кабінетом Міністрів України 13 березня 2013 р. прийнято постанову № 149 «Про деякі питання виплати у 2013 році разової грошової допомоги», передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «;Про жертви нацистських переслідувань», згідно якої і була здійснена виплата позивачу грошової допомоги до 5 травня.
Дослідивши заперечення на позов та письмові докази, суд вважає встановленими наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи (а.с. 4), у зв'язку з чим має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком до 5 травня відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
11 квітня 2013 р. Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі поданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві списку ОСОБА_1 здійснена виплата вказаної разової грошової допомоги в розмірі 2110 грн. (а.с. 17).
Ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Законом України «Про Державний Бюджет України на 2013 рік» встановлено, що положення деяких законів України, в тому числі і ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 р.
Вказаний закон неконституційним не визнавався і у встановленому законом порядку не скасовувався, а отже він є чинним.
З огляду на положення вищевказаного Закону Кабінет Міністрів України 13 березня 2013 р. прийняв постанову № 149 «Про деякі питання виплати у 2013 році разової грошової допомоги», передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «;Про жертви нацистських переслідувань».
Відповідно до п.п. 1) п. 1 вищевказаної Постанови у 2013 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", проводиться до 5 травня Міністерством соціальної політики шляхом спрямування коштів Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для їх перерахування через поштові відділення зв'язку або банки на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання) у відповідних розмірах. Зокрема для інвалідів війни II групи розмір разової допомоги становить 2110 грн.
Твердження позивача щодо неправомірності застосування при нарахуванні йому разової грошової допомоги положень постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 149 суд вважає хибними з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Як розтлумачив Конституційний суд України у рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 Кабінет Міністрів України відповідно до ст.ст. 96, 97, 113, 116 Конституції України є вищим органом у системі органів виконавчої влади і ефективне здійснення ним своїх повноважень є основою для вжиття ним заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, проведення політики у сфері соціального захисту, фінансової та податкової політики. Така політика базується на передбачених у законодавстві державних соціальних стандартах та державних соціальних гарантіях. При цьому державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України виходив з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином при здійсненні своїх функцій відповідачі повинні керуватися не тільки законами, а й підзаконними нормативними актами, в даному випадку ще й Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 149, яка, виходячи з наявних фінансових можливостей держави, конкретизує розмір разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачі діяли у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а отже підстав для задоволення позову суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 161, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У позові ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виконавчого органу Київської міської ради про зобов”язання вчинити певні дії про зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу до 05 травня за 2013 рік - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: