Справа № 1318/199/12                                        Головуючий у 1 інстанції: І.С. Казан

Провадження № 11/783/303/13                      Доповідач : Гаврилов В. М.

Категорія: ч.1 ст.115 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Гаврилова В.М.

суддів: Партики І.В., Гончарук Л.Я.

                    з участю прокурора: Ковальчука Т.О.

при секретарі Сеньків А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора Старосельської Т.С., яка приймала участь в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2012року

В С Т А Н О В И Л А :          

Цим вироком ОСОБА_1, 1968 року народження, не судимого, не працюючого, не одруженого засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на 8 років і 6 міс. позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишено взяття під варту, початок строку відбуття покарання встановлено із 16.09. 2011 року, вирішено питання із речовими доказами та судовими витратами.

За вироком суду ОСОБА_1 15.09.2012 року о 20 год. перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3, після розпивання з нею алкоголю, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час раптово виниклого конфлікту на грунті особистих відносин, умисно, протиправно заподіяв смерть потерпілій через спричинення їй руками та ногами тілесних ушкоджень у вигляді тупої травми грудей та живота з розривом селезінки з масивною внутрішньою кровотечею, крововиливу в жирову капсулу лівої нирки, переломів ребер з крововиливами від яких вона померла на місці події.

В апеляції прокурор вважає, що при призначенні покарання суд в порушення ч.2 ст. 65 КК України формально врахував ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, який належних висновків для себе не зробив, вину не визнав та вчинив його в стані алкогольного сп’яніння і просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 14 років позбавлення волі.

В апеляції і в доповненні до неї засуджений ОСОБА_1 зазначає, що вирок грунтується на припущеннях, на перекручені його показань і явці з повинною, яку він написав під фізичним тиском працівників міліції, на неправдивих показах зацікавлених свідків і фальсифікації доказів, на неповному судовому слідстві і просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

Захисник ОСОБА_2, вважає, що вирок має бути скасований із-за однобічності та неповноти, дізнання, досудового і судового слідства, невідповідності висновків суду, викладеним у вироку, фактичним обставинам справи, а справа закрита на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутності в діянні складу злочину.

Засуджений відмовився від участі захисника в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора Старосельської Т.С. і заперечив апеляції засудженого і його захисника, засудженого ОСОБА_1 який підтримав свою апеляцію та апеляцію свого захисника, але просить справу не закрити, а направити на додаткове розслідування, вивчивши матеріали кримінальної справи та провівши судове слідство колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, засудженого та його захисника задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена, а доводи на підтримку апеляцій засудженого і його захисника були предметом дослідження судом першої інстанції і не знайшли свого підтвердження.

Так, частково визнаючи свою винуватість у вчиненні злочину, засуджений ОСОБА_1 в суді першої інстанції показав, що декілька разів того дня 15.09.2011 року вдарив потерпілу ОСОБА_3 за те, що вона таємно забрала в нього мобільний телефон, але заперечив спричинення їй тяжких тілесних ушкоджень і намір позбавити її життя. Припускав, що це могли вчинити інші особи, а явку з повинною писав після фізичного та психологічного тиску працівників міліції. Звертав увагу на порушення його права на захист та фальсифікацію доказів.

Разом з тим, ОСОБА_1 підтвердив те, що події 15.09.2011 року після 15 год. пам’ятає неповно, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп’яніння, але коли він був вдома то невідомі люди не приходили.

Із змісту протоколу явки з повинною від 16.09.2011 року вбачається, що 15.09.2011 року близько 18 год. ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_3 декілька разів рукою по обличчю за мобільний телефон, який вона взяла без дозволу, а коли вона впала вдарив ще ногами по тілу. Зупинила його ОСОБА_4 і після цього, на його вимогу, потерпіла повернула йому телефон. Що було далі не пригадує, оскільки був дуже п’яний (т.1 а.с.93).

В той же день – 16.09.2011 року ОСОБА_1 дав аналогічні покази як підозрюваний в присутності захисника, додавши, що після конфлікту пішов спати, а коли прокинувся – біля 22 год. ОСОБА_3 вже померла (т.1 а.с. 102-103).

Свідок ОСОБА_4 показала, що 15.09.2011 року з 11 години вона, ОСОБА_1 і ОСОБА_3, на квартирі останньої, почали розпивати спиртні напої. Приблизно з 11-12 години між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розпочався конфлікт із-за мобільного телефону, який ОСОБА_3 взяла без дозволу ОСОБА_1 і він вдарив її. Ногами ОСОБА_1 почав бити потерпілу в обід, близько 14 год. і свідок бачила, як ОСОБА_1 ставав ногою на шию ОСОБА_3 і душив її. На зауваження свідка засуджений відійшов від потерпілої. Після того ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вирішили сходити в магазин, але по дорозі потерпілій стало погано і вона повернулась до дому. Близько 15-16 год. ОСОБА_4 повернулась в квартиру і побачила, що ОСОБА_3 лежала між ліжком і диваном на підлозі, з носа текла кров. На її запитання потерпіла відповіла, що це зробив ОСОБА_1. Свідок і ОСОБА_5, якого вона запросила, поклали потерпілу на диван і вийшли з квартири. Пізніше, близько 19 год., свідок прийшла в квартиру потерпілої і бачила її знову на підлозі, а ноги були під ліжком. Свідок попросила ОСОБА_1 покласти її на ліжко, але він відповів, що потерпіла проспиться і сама прийде. На запитання свідка чи вона хоче спати, потерпіла відповіла "У-гу".

Свідок ОСОБА_5 показав, що ОСОБА_4 15.09.2011 року запросила його до ОСОБА_3 і коли він прийшов в її квартиру близько 17 год. побачив, що потерпіла лежала на підлозі як нежива, обличчя було побите. Вони з ОСОБА_4 поклади її на диван, а свідок привітавшись з ОСОБА_1 спитав його "Хіба так можна бити?". Після цього вони вийшли з квартири і ОСОБА_4 повідомила йому, що засуджений побив потерпілу із-за мобільного телефону. При огляді фотографій в судовому засіданні з тілесними ушкодженнями у потерпілої, свідок показав, що о 17 год. таких тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 ще не було, але лице вже було в крові без множинних синців.

17.09.2011 року під час ставки віч-на-віч з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_1, в присутності захисника, підтверджуючи їх покази визнавав, що бив потерпілу і руками і ногами (т.1 а.с. 108-110,111-112), а в процесі відтворення обстановки та обставин події, в присутності понятих та захисника розповідав та показував як вчиняв вбивство ОСОБА_3 ( протокол від 21.09.2011 р. т. 1 а.с. 142-147). В процесуальних документах ОСОБА_1 вчиняв власноручний запис про достовірність відображених в них даних. При завершенні досудового слідства - під час допиту в якості обвинуваченого і при ознайомленні з матеріалами справи, в присутності захисника, ОСОБА_1 підтвердив свої попередні покази і лише заявив клопотання про перекваліфікацію його дій на ч.2 ст. 121 КК України (т.2 а.с. 99-100, 105 ).

Жодних заяв чи клопотань з приводу незаконних методів слідства чи фальсифікації доказів засуджений чи його захисник не заявляли.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 98/11 від 06.10.2011 року та додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 138 ОСОБА_3 15.09.2011 року отримала наступні тілесні ушкодження: садно в скронево-тім’яній ділянці зліва, шість синців на чолі зліва, садно в надбрівній ділянці зліва, синець на верхній повіці зліва, синець на спинці носа, садно на чолі справа, синець на правій верхній повіці, садно на правій повіці, крововилив в білковій частині лівого ока, три садна на правій вушній раковині, три синці на бороді та підборідді, три синці на передній поверхні шиї, садно в завушній ділянці зліва, садно в надключичній ділянці зліва, в надключичній ділянці справа, синець на бічній поверхні шиї, синець в ділянці живота, на правій руці в ділянці ліктя два синці, на лівому зап’ясті по передній поверхні синець та садно, на праві ніжній кінцівці в ділянці кісточки та ніжній третині гомілки по бічній поверхні зовнішньої сторони три садна, перелом 5-6 ребер зліва по середньо-ключичній лінії та 8-го по передній середньо-паховій, з крововиливами в оточуючі м’які тканини, розрив селезінки по вісцеральній поверхні, крововилив в жирову капсулу лівої нирки. Усі перелічені ушкодження є прижиттєвими та утворились від неодноразової контактної взаємодії з тупими предметами незадовго до настання смерті. Причиною смерті ОСОБА_3 є тупа поєднана травма грудей та живота, яка супроводжувалась розривом селезінки із масивною внутрішньою кровотечею ( у черевній порожнині близько 1000 мл. рідкої крові), крововиливом в жирову капсулу лівої нирки та переломів ребер з крововиливами в оточуючі тканини. При таких тілесних ушкодженнях людина може ходити, самостійно лягати в ліжко, вставати з нього, але об’єктивних судово-медичних даних на протязі якого часу це могла робити ОСОБА_3 встановити неможливо. Разом з тим з моменту отримання травми живота з розривом селезінки до смерті пройшов невеликий відрізок часу, через що врятувати життя ОСОБА_3 було неможливо (т.1 а.с. 81-86, т.2 а.с. 177-184). Експерт ОСОБА_6 підтвердив свій висновок в судовому засіданні

          Наведене та інші докази у їх сукупності спростовують доводи апеляцій засудженого та його захисника, належно оцінені судом першої інстанції і його висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчинені вбивства та уточнення часу його вчинення є обґрунтованими.

Засуджений в апеляції не навів у чому були порушення його права на захист, тоді як з матеріалів справи вбачається, що він був забезпечений кваліфікованим захисником з часу визнання і допиту його в якості підозрюваного і до завершення судового слідства, а його заяви в судовому засіданні про фальсифікацію доказів і незаконні методи слідства не знайшли свого підтвердження.

Заперечення винуватості і голослівні заяви ОСОБА_1 про причетність до вбивства інших осіб, відсутність доказів та незаконні методи слідства вірно розцінені місцевим судом як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину.

З урахуванням характеру заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, їх локалізації та механізму спричинення суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України, а призначаючи покарання врахував вимоги ст.65 КК України і обрав необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому було враховано тяжкість злочину, обставини, що обтяжують покарання, а також поведінку самої потерпілої, яка перебувала у стані сп’яніння, фактично спровокувала конфліктну ситуацію, позитивну характеристику засудженого по місцю проживання, що він доглядав хвору маму, клопотання від громади с. Романівка, Городоцького району (т. 2 а.с.144-145) і наведене спростовує доводи апеляції прокурора.

Підстав для скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України 1960 р., колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

апеляції прокурора Старосельської Т.С., яка приймала участь в суді першої інстанції, засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення а вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2012року відносно ОСОБА_1 без зміни.

В порядку ст.365 КПК України у мотивувальній частині вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2012 року відносно ОСОБА_1 в частині формулювання обвинувачення рік вчинення злочину змінити з 2012 на 2011 рік, як помилково записаний.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили

Головуючий : Судді: