Справа № 755/20847/13-к

1кп/755/653/13

В И Р О К

І М Е Н Е НМ У К Р А Ї Н И

          "02" жовтня 2013 р. Дніпровський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Курило А.В.,

при секретарі Драганчук А.В.

з участю прокурора Пономарьової М.С.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110040008850 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 26 травня 2013 року приблизно о 17 годині 40 хвилин, відпочивав у парку «Перемоги», коли почув, що спрацювала сигналізація його автомобіля НОМЕР_1, який стояв у парку на пішохідній доріжці. Підійшовши до автомобіля ОСОБА_2 побачив біля нього велосипедистів, а саме: жінку – ОСОБА_4 та її неповнолітню доньку – ОСОБА_5, яка їхала на велосипеді по пішохідній доріжці та зачепила ліве бокове дзеркало автомобіля. ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 переконались, що пошкоджень на автомобілі немає та поїхала наздоганяти групу велосипедистів.

В подальшому, ОСОБА_2 приблизно о 17 годині 50 хвилин на своєму автомобілі наздогнав велосипедистів на перехресті вулиць Жмаченка - Алішера Навої, в м. Києві, і вдарив переднім бампером заднє колесо велосипеду ОСОБА_4, від чого остання зупинилася.

Після цього, ОСОБА_2 з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, моральності та добропристойності почав словесно ображати ОСОБА_4, обзиваючи її при цьому нецензурною лайкою, в цей час до них з групи велосипедистів підійшов ОСОБА_1, який витягнув ключі з замку запалювання автомобіля НОМЕР_2 та відкинув їх неподалік щоб водій не мав можливості залишити місце події, а сам направився до свого велосипеду щоб взяти мобільний телефон та викликати працівників міліції.

Після цього, ОСОБА_2 з особливою зухвалістю та явною неповагою до суспільства, поєднаною з тривалим порушенням громадського порядку, дістав з автомобіля придбаний ним заздалегідь револьвер моделі «ME 38 Magnum-4R» № НОМЕР_3 калібру 4 мм, який згідно висновку експерта № 174 від 17.06.2013 року не відноситься до вогнепальної зброї, та направив його в бік ОСОБА_1, біля якого стояли жінки та діти, внаслідок чого виникла реальна загроза завдання тілесних ушкоджень останнім. ОСОБА_1 почав рухатися в бік ОСОБА_2, щоб відібрати револьвер та відволікти його увагу від дітей та жінок. ОСОБА_2 зробив 5 пострілів та почав утікати, кулі потрапили ОСОБА_1 в руку, плече та живіт. Коли потерпілий наздогнав нападника, той вдарив його рукояткою револьверу по голові та продовжив вчиняти свої хуліганські дії, заподіявши потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у виді забійної рани лівої тім’яно-потиличної ділянки, синець лівої завушної ділянки, 2 синці передньої поверхні черевної стінки, які згідно висновку судово-медичного експерта за №1682 від 29.05.2013 року відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров’я).

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно 26 травня 2013 року приблизно о 17 годині 40 хвилин, він відпочивав у парку «Перемоги», коли почув, що спрацювала сигналізація його автомобіля НОМЕР_1, який стояв у парку на пішохідній доріжці. Підійшовши до автомобіля він побачив біля нього велосипедистів які зачепили ліве бокове дзеркало автомобіля. Після цього він на своєму автомобілі наздогнав велосипедистів на перехресті вулиць Жмаченка - Алішера Навої, в м. Києві і вдарив переднім бампером заднє колесо велосипеду жінки, після чого вийшов з машини і почав ображати останню. Після цього, до них підійшов потерпілий ОСОБА_1, який витягнув ключі з замку запалювання його автомобіля та відкинув їх неподалік, а він в свою чергу, дістав з автомобіля придбаний ним заздалегідь револьвер калібру 4 мм та зробив 5 пострілів в бік потерпілого та почав втікати. Після цього ОСОБА_1 наздогнав його, а він вдарив останнього рукояткою револьверу по голові спричинивши тілесні ушкодження.

Покази ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_2, суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого, особу обвинуваченого, який неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи, наявності пом’якшуючих обставин, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов’язки, визначені ст.76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи і періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – у виді домашнього арешту.

Речові докази у справі: DVD-R диск «Verbatim» №ZE2759-DVR-J47F4 – залишити при матеріалах справи; револьвер моделі «ME 38 Magnum-4R» № НОМЕР_3 калібру 4 мм, – знищити; футболку білого кольору – повернути власнику ОСОБА_7

Цивільний позов у справі не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати в розмірі 391 гривні 20 копійок за проведення судово-балістичної експертизи № 156 від 14.02.2013 року, на користь держави.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.

          Суддя: