Справа № 180/972/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Нанічкіної Н.М.

при секретарі - Завадській А.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Марганець цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства «Придніпровська залізниця», ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю,

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (далі - ДП «Придніпровська залізниця»), ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі СГ «ТАС») про стягнення моральної шкоди, заподаяної смертю. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в результаті аварії, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 року на залізничному переїзді 115 км + 566 м пергону Нікополь-Марганець, який належить Придніпровській залізниці, загинула її матір ОСОБА_5. Смерть матері завдала їй моральну шкоду. Просить суд стягнути солідарно з ДП «Придніпровська залізниця», ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 200 000 гривень, оскільки вони є власниками джерел підвищеної небезпеки, внаслідок взаємодії яких їй завдано шкоду, з СГ «ТАС» - 2 550 гривень, бо страхова компанія зобов'язана нести відповідальність в силу Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача ДП «Придніпровська залізниця» позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що вина Державного підприємства «Придніпровська залізниця» не доведена.

Відповідач ОСОБА_4 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача СГ «ТАС» в судове засідання не з'явився, надав заперечення на позовну заяву, в якій зазначив, що страховою групою за рішенням суду може бути відшкодована моральна шкода, розмір якої не перевищує 2 550 гривень, а також клопотання про розгляд справи без участі представника СГ «ТАС».

Суд, вислухавши представника позивача, представника ДП «Придніпровська залізниця», вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 суд виходить із такого.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1167 ЦК, якщо моральну шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Згідно із частинами 1, 2, 5 статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини другої статті 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до частини першої статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що шкода заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею. Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам (пункт 3).

Урядовою комісією, призначеною розпорядженням Прем'єр-міністра України від 12.10.2010 № 1951-р з розслідування причин дорожньо-транспортної пригоди, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 року поблизу с.Максимівка Дніпропетровської області, встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, загинула на місці пригоди, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_2 року на залізничному переїзді 115 км + 566 м на перегоні Нікополь-Марганець Придніпровської залізниці, поблизу с.Максимівка Дніпропетровської області, внаслідок зіткнення автобуса БАЗ-А079.04 «Еталон» (перевізник - приватний підприємець ОСОБА_4.) під керуванням ОСОБА_6, з електровозом ВЛ-8 Придніпровської залізниці, в результаті чого 45 осіб загинуло та 8 травмовано. Факт дорожньо-транспортної пригоди, обставини, причини та наслідки ДТП викладені в Акті розслідування причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди від 12 жовтня - 4 листопада 2010 року (а.с.7-9).

Автобус БАЗ-А079 «Еталон», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_4, здійснював рейс за маршрутом «Б» у місті Марганець.

Електровоз ВЛ-8 НОМЕР_2 приписаний до Криворізького локомотивного депо Придніпровської залізниці. Побудований 10.01.1967 року на Тбіліському електровозобудівному заводі.

Оскільки смерть ОСОБА_5 сталася внаслідок дії джерел підвищеної небезпеки - автобуса БАЗ-А079.04 «Еталон», власником якого є ОСОБА_4, та електровозу ВЛ-8 НОМЕР_2, власником якого є ДП «Придніпровська залізниця», суд дійшов висновку про покладення на власників джерел підвищеної небезпеки обов'язку відшкодувати ОСОБА_3 моральну шкоду, завдану смертю матері.

Спорідненність між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5), копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.6).

Посилання представника ДП «Придніпровська залізниця» на те, що вина Державного підприємства «Придніпровська залізниця» відсутня, суд вважає безпідставними, оскільки ДП «Придніпровська залізниця» є власником одного з джерел підвищеної небезпеки - локомотиву, і відповідно до частини другої статті 1188 ЦК України повинно відшкодувати заподіяну шкоду незалежно від наявності вини, оскільки шкоду завдано іншим особам (пасажирам).

Вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди суд вважає обґрунтованими, оскільки наслідками дорожньо-транспортної пригоди для позивчки сталися: порушення звичайного способу життя, постійний стрес, втрата душевного спокою, моральні страждання, пов'язані із загибеллю матері внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючі наведені положення закону, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за можливе стягнути на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 100 000 гривень.

До зауважень представника ДП «Придніпровська залізниця», що на підтвердження позовних вимог не надано доказів, суд відноситься критично, оскільки ОСОБА_3 втратила матір.

Згідно Полісу ВЕ 0789663 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 19 листопада 2009 року з СГ «ТАС» ОСОБА_4 застрахував цивільну відповідальність за шкоду, завдану третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди. Строк дії з 20 листопада 2009 року до 19 листопада 2010 року, забезпечений транспортний засіб - автобус БАЗ-А079.04 «Еталон», номерний знак НОМЕР_1.

Згідно із зазначеним полісом страхова компанія несе відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, а також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Оскільки завдана шкода підлягає стягненню солідарно з ДП «Придніпровська залізниця» та ОСОБА_4, а відповідальність останнього застрахована, то сума завданої моральної шкоди в межах ліміту відповідальності страховика - 2 550 гривень, повинна бути стягнута зі страхової компанії.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, з відповідачів в дохід держави повинно бути стягнуто судовий збір у сумі 81 гривень 20 копійок з кожного.

На підставі статтей 23, 1167, 1168, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись статтями 10, 11, 57, 58, 59, 60, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 550 гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця», ОСОБА_4, солідарно на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 97 450 гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця», ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» судовий збір на користь держави у розмірі 81 гривня 20 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Марганецький міський суд Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н. М. Нанічкіна