Справа № 569/3082/15-ц

У Х В А Л А

08 квітня 2015 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді Бердія М.А.,

при секретарі Абашиній О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів в розмірі 34 000 євро.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_1 подала до суду заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на рухоме майно, в тому числі на автомобіль «УАЗ 31512», 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та на автомобіль «NISSAN NAVARA 2.5 TD», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, в межах суми стягнення 34 000 євро, що належить ОСОБА_4

Свою заяву обґрунтовує тим, що існує велика ймовірність того, що ОСОБА_4 вчинятиме дії щодо перепродажу належного йому рухомого майна, а тому, невжиття даних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечує проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч.2 ст.151 ЦПК України).

Згідно ч.2 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У поданій до суду заяві заявник не вказав та не надав належних доказів того, що вказані автомобілі перебувають у власності відповідача та його намір їх реалізації, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Також суд бере до уваги те, що 02 березня 2015 року Рівненським міським судом було постановлено ухвалу, якою було накладено арешт на частину квартири № 23, яка знаходиться в будинку № 6 по вул. Парковій в м. Рівне та належить на праві спільної сумісної власності відповідачу ОСОБА_4, та на квартиру № 39, яка знаходиться в будинку № 34 по вул. Соборній в м. Рівне та належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_4, в межах ціни позову 34 000 євро.

Відсутність вищезазначених відомостей у заяві ОСОБА_3 позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв’язку з чим заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «УАЗ 31512», 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 та на автомобіль «NISSAN NAVARA 2.5 TD», 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, до задоволення не підлягає.

Також в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 подав суду заяву відповідача ОСОБА_4 про часткове скасування засобів забезпечення позову шляхом зняття арешту з частини квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування заяви вказує, що ухвалою Рівненського міського суду від 02 березня 2015 року було накладено арешт на частину квартири № 23, яка знаходиться в будинку № 6 по вул. Парковій в м. Рівне та належить на праві спільної сумісної власності відповідачу ОСОБА_4, та на квартиру № 39, яка знаходиться в будинку № 34 по вул. Соборній в м. Рівне та належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_4, в межах ціни позову 34 000 євро. Проте, ринкова вартість лише однієї квартири АДРЕСА_2 є значно більшою за ціну позову, що підтверджується звітом про оцінку даної квартири, згідно якого оціночна вартість квартири становить 1 378 900 грн. А тому, вважає, що накладення арешту також і на квартиру АДРЕСА_3 порушує права іншого співвласника вказаної квартири.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечує проти задоволення заяви про часткове скасування засобів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_4 про часткове скасування заходів забезпечення позову слід відмовити, оскільки звіт про оцінку квартири АДРЕСА_4, було виконано на замовлення зацікавленої в розгляді справи сторони – відповідача ОСОБА_4, а тому суд не приймає його як належний та допустимий доказ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 154 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову та заяви ОСОБА_4 про часткове скасування засобів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_5