УКРАЇНА

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2- 14/09р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 березня 2009 року     Теплодарський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Шумейко М. Т. при секретарі - Васіна А.А.,  Унтіла В.В.,  за участю позивача - ОСОБА_1; представника позивача - ОСОБА_2,  представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4,  за участю третьої особи,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5,  про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Теплодарського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_4  про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно. Рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 08.05.2008 р. позовні вимоги було задоволено в повному обсязі. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02.07.2008 р. рішення скасовано,  справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 15 січня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  залучено ОСОБА_5

У судовому засіданні позивачка та представник позивачки підтримали позов в повному обсязі пояснивши суду,  що починаючи з весни 2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали разом,  вели спільне господарство,  побут,  тобто проживали як чоловік та дружина. У період з 2001 року по 2003 рік вони проживали в орендованій ними квартирі,  а в подальшому - із батьками позивачки за адресою: АДРЕСА_1. У майбутньому планували одружитися. 12 квітня 2005 року на сумісні кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_6 була придбана однокімнатна квартира,  розташована за адресою: АДРЕСА_2. 13 квітня 2005 року ОСОБА_6 помер. За наведених обставин,  на підставі  ст.  74 Сімейного кодексу України,  позивачка просить суд встановити факт проживання її з ОСОБА_6 однією сім'єю та визнати право сумісної власності на квартиру,  за нею право власності на ХА частину квартири,  розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала,  просила в задоволенні позову відмовити повністю. Обґрунтовуючи свою позицію вона вказала на той факт,  що ОСОБА_6 перебував у дружніх стосунках з відповідачем ОСОБА_4  та її матір'ю ОСОБА_7,  тому одружуватись із будь-ким,  в

2

тому числі і з позивачкою,  не збирався. Крім того відповідач вважає,  що стосунки,  які склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 притаманні коханцям,  та їх не можна вважати шлюбними.

Третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  ОСОБА_8  у судове засідання не з'явилась,  про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.  Нею було направлено до суду лист,  в якому ОСОБА_8  пояснила,  що не бажає приймати участь у вирішенні справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 ,  а має намір звернутися до Малиновського районного суду м.  Одеси із позовом до ОСОБА_4  про стягнення з неї грошової суми,  яка була запозичена ОСОБА_6

Вивчивши матеріали справи,  дослідивши наявні в них докази та заслухавши пояснення позивача,  представника позивача та представника відповідача,  суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали разом починаючи з 2001 року. Свідок ОСОБА_9  підтвердила цю обставину,  вказавши,  що навесні 2001 року позивачка з ОСОБА_6 проживали в орендованій квартирі по вул.  Добровольського в м.  Одесі. В період з 2003 року по 2005 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_6 мешкали по вул.  Комітетській,  17/19 в м.  Одесі разом з батьками позивача. Ці обставини підтверджуються поясненнями свідків: ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_9  та ОСОБА_13,  довідкою КП «ДЕЗ «Бугаївське» № 932 від 21.04.2005 p.,  а також листами ОСОБА_6 від 21.01.2005 року,  15.03.2005 року,  29.06.2004 року (т. 1 а.с.  10-14) в яких він місцем свого проживання вказує адресу: АДРЕСА_1,  квитанції про сплату комунальних послуг та розрахунковими книжками (т. 1 а.с.  25-26),  з яких вбачається,  що ОСОБА_6 сплачував комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_3. Також в період з листопада 2004 року по квітень 2005 року позивач з ОСОБА_6 періодично мешкали АДРЕСА_4,  що підтверджується поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_14 ,  даними ними о/у ОУР Порто-франківського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області ОСОБА_15 в ході перевірки за фактом виявлення трупа ОСОБА_6 (матеріали дослідчої перевірки № 1-433пр05) (т. 1 а.с.  154-177).

До того ж рішенням Малиновського районного суду м.  Одеси від 21.05.2005 р. у справі № 2-6716/2004 за позовом ОСОБА_4  до ОСОБА_6,  Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області,  за участю третьої особи ОСОБА_7 про виселення,  встановлено,  що «відповідач в квартирі АДРЕСА_5 не проживає,  виїхав на постійне місце перебування за адресою: АДРЕСА_1». Згідно до  ст.  61 ЦПК України обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній,  господарській або адміністративній справі,  що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином факт постійного проживання ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_3 є встановленим,  преюдиційним,  та,  відповідно,  не підлягає доказуванню.

Згідно до свідоцтва про розірвання шлюбу,  виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Іллічівської райадміністрації виконкому Одеської міської ради,  шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 розірвано 13.12.1994 р.(т. 1 а.с.  136)

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу,  виданого Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м.  Одеси,  шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано 20.08.2003 р. Таким чином з 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали разом не перебуваючи у шлюбі з іншими особами,  (т. 1 а.с. 136)

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_17,  ОСОБА_10 ,  ОСОБА_11,  ОСОБА_12,  ОСОБА_9  та ОСОБА_13 пояснили,  що між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 впродовж усього часу сумісного проживання склалися «зворушливі»,

3

добрі стосунки,  які притаманні подружжю,  що вони вели спільний побут,  спільне господарство. Також цей факт підтверджується дослідженими у судовому засіданні анкетами моряка,  в яких ОСОБА_6 в якості близької людини вказує лише ОСОБА_1,  а також 60 фотографій,  які очевидно свідчать про близькі стосунки між ними.

Посилання відповідача на дружні стосунки з нею та її матір'ю ОСОБА_7,  які виключають можливість ОСОБА_6 одружитися з іншою жінкою,  суд сприймає критично з огляду на досліджені судом матеріали,  такі як розписка ОСОБА_6 про отримання особистих речей при розподілі майна,  набутого під час проживання з ОСОБА_7,  (т. 1 а.с.  121-122) цивільна справа № 2-6716/04 за позовом ОСОБА_4 ,  за участю ОСОБА_7,  до ОСОБА_6 про виселення останнього з квартири АДРЕСА_6,  заява ОСОБА_6 начальнику Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області.

Крім того відповідач не надала жодного доказу того,  що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не проживали разом в період,  вказаний позивачем.

Згідно з договором купівлі-продажу,  посвідченим 12.04.2005 р. державним нотаріусом Теплодарської міської нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_18,  ОСОБА_6 придбав у власність однокімнатну квартиру,  розташовану за адресою: Одеська область,  м.  Тепло дар,  АДРЕСА_7.

Відповідно до свідоцтва про смерть,  виданого Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м.  Одеси,  13.04.2005 р. ОСОБА_6 помер.(т. 1 а.с.  15)

Положеннями  ст.  74 СК України,  в редакції,  яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин,  тобто на момент смерті ОСОБА_6,  встановлено,  що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю,  але не перебувають у шлюбі між собою,  майно,  набуте ними за час спільного проживання,  належить їм на праві спільної сумісної власності,  якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно,  що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка,  які не перебувають у шлюбі між собою,  поширюються положення глави 8 цього кодексу.

Згідно до  ст.  60 глави 8 СК України майно,  набуте подружжям за час шлюбу,  належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього господарства,  догляд за дітьми,  хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається,  що кожна річ,  набута за час шлюбу,  крім речей індивідуального користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те,  що спірна квартира була придбана ОСОБА_6 за гроші,  отримані ним від ОСОБА_4  після продажу ХА частини квартири АДРЕСА_8,  по-перше,  оскільки продаж останньої здійснено 12.05.2004 p.,  а квартира в м.  Теплодарі була придбана у квітні 2005 року,  в період приживання однією сім'єю з позивачкою,  з якою він вів спільне господарство,  а по-друге,  виходячи з положень вищенаведеної статті.

Пояснення свідків ОСОБА_19,  ОСОБА_20,  ОСОБА_21,  ОСОБА_22 суд сприймає критично,  оскільки їхні свідчення про зловживання ОСОБА_6 алкогольними напоями вбачається малоймовірним з огляду на те,  що ОСОБА_6 займав посаду капітана та мав постійно проходити медичний огляд. Крім того показання цих свідків не спростовують факт проживання ОСОБА_6 разом з ОСОБА_1

Щодо заяви ОСОБА_5 ,  то суд,  проаналізувавши матеріали цивільної справи № 2-238/07 та письмові пояснення ОСОБА_5 ,  прийшов до висновку,  що між нею та ОСОБА_6 існували сугубо договірні відносини щодо запозичених у неї грошей,  які не мають відношення до даної справи.

Враховуючи вищевикладене,  дослідивши всі обставини справи,  суд вважає,  що позивачка та ОСОБА_6 дійсно перебували у фактичних шлюбних відносинах,  а отже

4

спірна квартира є їх спільною сумісною власністю,  тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись  ст.  ст.  60,  74 СК України,   ст.   ст.  368,  370 ЦК України,   ст.  ст.  3,  10,  11,  61,  212 - 215,  218 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4,  за участю третьої особи,  яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_23,  про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу.

Визнати квартиру АДРЕСА_9 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири,  розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення є підставою для реєстрації органами БТІ та РОН м.  Теплодар Одеської області за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину квартири,  розташованої за адресою: АДРЕСА_10.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 143 грн. 84 коп. понесених останньою судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4  ст.  295 ЦПК України.