ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 р. м. Вінниця

          Справа № 802/846/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання:           Панченка Тараса Дмитровича,

представника позивача:                     ОСОБА_1,                    

представника відповідача:                     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі до публічного акціонерного товариства "Сад Поділля" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :           

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі (далі – позивач, УПФ України у Шаргородському районі) з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства "Сад Поділля" (далі – відповідач, ПАТ "Сад Поділля") про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України у Шаргородському районі по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за період січень-березень 2015 року в загальній сумі 12460,14 грн. Оскільки відповідач добровільно не сплачує заборгованість, позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надавши суду письмові заперечення (а.с. 25-26), в яких вказав, що, у відповідності до абз. 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України № 1058-IV), у товариства не виникло зобов'язання відшкодування сум, зазначених у розрахунках фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених згідно частини 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач, зокрема, зазначає, що, відповідно до абз. 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 01 січня 2005 року здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а відтак і витрати на виплату і доставку пільгових пенсій повинні покриватись за рахунок Державного бюджету України.

Крім того, в доповнення до наданих письмових заперечень представник відповідача вказав, що ПАТ " Сад Поділля " в 2014 році було платником фіксованого сільськогосподарського податку, а в 2015 році є платником єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників і користується пільгами, передбаченими ПК України. На підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014р. №71-VIIІ фактично відбулося перейменування "фіксованого сільськогосподарського податку" на "єдиний податок четвертої групи", при цьому, а ні сама пільга, а ні вимоги до підприємств, які можуть нею скористатися, змінені не були. Зважаючи на викладене, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем підтверджено трудовий стаж, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2, для ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується пільговими довідками ( а.с. 42 - 54 ).

Відповідачем від УПФ України в Шаргородському районі отримано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня, лютого, березня 2015 року, відповідно до яких відповідач зобов'язаний щомісячно відшкодовувати УПФ України у Шаргородському районі розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 4153,38 грн.

Заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з січня по березень 2015 року становить 12460,14 грн., що підтверджується розрахунком боргу відповідача перед УПФ України у Шаргородському районі.

Надаючи юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи суд виходить з наступного.

Відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) є платниками збору - фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року (далі - Інструкція), передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом №1058-ІV (з 1 січня 2004 року), а саме, відповідно до норм Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно ст.1 Закону України ''Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Шаргородському районі і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Для визначення права на пенсію на пільгових умовах органи Пенсійного фонду України приймають уточнюючі довідки підприємств або організацій, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 "Про затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній". У цих довідках повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку. При дотриманні зазначених норм чинного законодавства органами Пенсійного фонду вирішується питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Тобто, відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених громадянам, які отримують пенсію відповідно п. „б"-„з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", незалежно від часу їхнього призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно абз.4 п.1 ст.2 та п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" організації, підприємства, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, відшкодовують фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Судом встановлено, що відповідач в 2014 році було платником фіксованого сільськогосподарського податку, а в 2015 році є платником єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників і користується пільгами, передбаченими ПК України (а.с. 58 - 59 ).

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014р. №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок (ФСП).

Разом з тим, відповідно до зазначеного вище Закону, фактично ФСП замінено на єдиний податок четвертої групи.

Суд зазначає, що для платників 4 групи єдиного податку починаючи з 2015 року збережені майже всі умови їх оподаткування, які раніше були передбачені для платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми суд констатує, що наразі існує неузгодженість між нормами Закону України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" та нормами Податкового кодексу України в частині зобов"язання сільгосппідприємств - платників єдиного податку четвертої групи відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 3, 8 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи, зокрема вказаний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідало б цілям, яких заплановано досягти.

На необхідності дотримання принципу пропорційності при прийнятті рішень органами державної влади наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у справах "Йорданова та інші проти Болгарії" та "Ліндхайм та інші проти Норвегії".

При вирішенні справи суд також керувався принципом верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, щодо права особи на “правомірні очікування” / “законні сподівання” вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу ( “ОСОБА_7 Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії” від 23 жовтня 1991 р. заява № 12742/87).

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           / підпис /                               ОСОБА_8

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар