Справа № 2-63/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2009 року     смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді В.Б.Шидловського

секретаря В.М.Лісничій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 вказує на те, що відповідач ОСОБА_2 безпричинно і без будь-яких підстав поширює серед громадськості завідомо неправдиві відомості, які принижують її честь та гідність. Зокрема відповідач голослівно звинувачує її у вчиненні крадіжки килима з Любарського кооперативного ринку.

 Так, 2 грудня 2008 року, перебуваючи на території психоневрологічного інтернату в АДРЕСА_1, відповідач розповіла ОСОБА_3, жительці с.Коростки, про вчинення позивачем крадіжки. Цю ж інформацію вона довела і до ОСОБА_4, а також відповідач поширювала аналогічні вигадки серед громадян на Любарському кооперативному ринку. Поширену інформацію ОСОБА_2 виголошує та розповсюджує із впевненістю, ніби мова йде про абсолютно достовірний і встановлений належним чином факт. Такими діями відповідача її честі та гідності завдано значної моральної шкоди, поскільки вона пережила внаслідок почутого серйозний морально-психологічний стрес, на довгий час була позбавлена можливості нормального спілкування з оточуючими, а тому втратила звичні життєві зв’язки.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд постановити рішення, яким зобов’язати відповідача ОСОБА_2 спростувати поширену нею інформацію, визнавши висловлені нею відомості такими, що порочать її честь та гідність. Також позивач просить стягнути з відповідача на її користь 1500 грн. моральної шкоди, 200 грн. витрат за надання їй правової допомоги та 74 грн. понесених нею судових витрат.

Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному об’ємі та пояснила, що відповідач поширила відносно неї недостовірну інформацію, а зокрема в листопаді – грудні 2008 року голослівно повідомляла громадянам про вчинення нею крадіжки килима на кооперативному ринку в смт.Любар, що в дійсності не мало місця.

Відповідач позовні вимоги визнала частково, та заявила, що вказану інформацію відносно позивача вона сама не вигадала, а чула від жителів села, від кого вже не пам»ятає. Визнає, що вказана інформація є неправдивою та вона її умисно поширювала серед жителів села, однак вважає, що моральна шкода повинна бути значно меншою.

Вислухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Як вбачається з показів свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є жителями АДРЕСА_1, відповідач на початку грудня 2008 року повідомляла їм, що позивач здійснила крадіжку килима на Любарському кооперативному ринку, цей факт визнала також і сама відповідач.

Із відмовного матеріалу №1372 вбачається, що в період з 10.12 по 12.12.2008 року ДІМ Любарського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_6 було проведено перевірку заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_7 жителів АДРЕСА_1, про те, що ОСОБА_2 зводить на них неправдиві чутки, вказуючи, що вони будучи на Любарському кооперативному ринку нібито здійснили крадіжку килима. В ході перевірки дана подія не знайшла свого підтвердження і ОСОБА_1 та ОСОБА_7 рекомендовано звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки відповідач поширила інформацію про крадіжку килима, а для доведення цих обставин встановлений спеціальний порядок, оскільки, вони можуть підпадати під ознаки злочину, передбаченого ст.185 КК України, чи адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП, а вина позивача у вчиненні крадіжки судом не встановлена тому суд вважає цю інформацію недостовірною.

За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача в частині спростування відповідачем інформації про вчинену нею крадіжку килима з Любарського кооперативного ринку.

Визначаючи спосіб спростування недостовірної інформації суд виходить з вимог ч.7 ст.277 ЦК України, а зокрема з того, що воно здійснюється у такий же спосіб як була поширена інформація, а тому вважає, що найбільш правильним є її спростування відповідачем шляхом оголошення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що інформація повідомлена їм про викрадення ОСОБА_1 та ОСОБА_7 килима не відповідає дійсності.

Оскільки поширена відповідачкою інформація відносно позивача є негативною суд вважає, що висловлені відповідачем відомості порочать честь та гідність позивача, внаслідок її поширення їй дійсно було спричинено моральну шкоду, оскільки ця негативна інформація стала відома певному колу осіб, внаслідок цього вона перенесла душевні страждання, оскільки повинна була виправдовуватись та пояснювати своїм знайомим, членам сім’ї про неправдивість цієї інформації.

Разом з тим визначаючи розмір завданої моральної шкоди суд враховує, що відповідач на даний час не працює та її сім»я має вкрай малі достатки, а тому приходить до висновку, що розмір матеріальної компенсації за завдану позивачу моральну шкоду є дещо завищений та задовольняє вимоги позивача частково.

Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, то відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, суд присуджує з відпровідача понесені позивачем і документально підтвердженні судові витрати та стягує з відповідача на користь позивача витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвокатом.

Керуючись ст.ст.10, 15, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 23, 277, 280, 1167 ЦК України, суд,-

Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

 Визнати відомості поширені ОСОБА_2 на початку грудня 2008 року жителям АДРЕСА_1 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 та її син ОСОБА_7 вчинили крадіжку килима на Любарському кооперативному ринку такими що не відповідають дійсності та порочать честь та гідність ОСОБА_1.

Зобов’язати ОСОБА_2 на протязі десяти днів з моменту набрання цим рішенням суду законної сили спростувати поширену нею неправдиву інформацію.

 Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500грн. заподіяної їй моральної шкоди, 200 грн. витрат за надання правової допомоги та 74 грн. судових витрат, а саме: 34 грн. судового збору, 30 грн. витрат на ІТЗ та 10 грн. витрат за касове обслуговування банком.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя

Любарського районного суду:  В.Б.Шидловський