Справа № 1-23/09

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19 лютого 2009 року смт. Любар

  Любарський районний суд Житомирської області у складі:

   головуючого – судді: В.Б.Шидловського

    при секретарі: В.М.Лісничої

    за участю прокурора: М.М.Тещенка

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Любар справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, .ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки смт.Любар, мешканки АДРЕСА_1, українки громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, непрацюючої, не судимої,

в скоєні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

 Згідно рішення Любарського районного суду Житомирської області № 2-474 від 03.11.2005 року ОСОБА_1 зобовязана сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження у розмірі ј частини всіх видів її доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття сина ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Згідно даного рішення стягнення аліментів розпочате з 07.10.2005 року. Боржниця не працює, на роботу не влаштовується, на неодноразові усні та письмові попередження про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів не реагує, злісно ухиляється від їх сплати, в добровільному порядку аліменти з жовтня 2005 року не сплачує, матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 не надає. В результаті цього враховуючи перерахунок заборгованості по аліментним платежам, відповідно до ст. 182 ч. 2 Сімейного кодексу України заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.12.2008 року становить 6671.10 грн.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю та дала слідуючі покази: згідно рішення Любарського районного суду вона зобовязана сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, однак аліментів вона не платить в звязку з тим, що ніде не працює та доходів у неї немає. Також підсудна пояснила, що працівники державної виконавчої служби неодноразово письмово попереджали її про настання кримінальної відповідальності за несплату аліментів.

Крім особистого визнання вини у скоєнні даного злочину, вина ОСОБА_1 стверджується й іншими дослідженими у суді доказами:

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що у відділі ДВС Любарського РУЮ перебуває на виконанні виконавчий лист №2-474/05 р. від 03.11.2005 року про стягнення з підсудної аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження. Протягом трьох років підсудна аліменти не сплачує, не влаштовується на роботу, на неодноразові усні та письмові попередження про кримінальну відповідальність за несплату аліментів не реагує, внаслідок чого станом на 01.12.2008 року утворилась заборгованість в сумі 6671.10 грн.

Свідок ОСОБА_5. суду пояснила, що підсудна є її дочкою та про те, що необхідно сплачувани аліменти підсудна знала, однак аліменти жодного разу не сплачувала та вихованням свого сина не займалась, за що і була позбавлена батьківських прав.

Відповідно до виконавчого листа № 2-474/05 р., виданого Любарським районним судом 03.11.2005 року ОСОБА_1 зобовязана сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження у розмірі ј частини всіх видів її доходу, але не менше ні 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття сина ОСОБА_3, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Згідно даного рішення стягнення аліментів розпочате з 07.10.2005 року.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягненя нею повноліття.

Незважаючи на неодноразові усні та письмові попередження про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, підсудна в добровільному порядку аліменти не сплачує, ніде не працює.

Згідно довідки-розрахунку № 9208/3 від 30 грудня 2008 року, виданої відділом ДВС Любарського РУЮ заборгованість по аліментних платежах ОСОБА_1 станом на 01.12.2008 року становить 6671.10 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) доведена повністю і кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 164 КК України.

Обставин, що обтяжують та пом»якшують покарання підсудної не встановлено.

Обираючи покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, те що вона раніше не судима, задовільно характеризується за місцем проживання, має незадовільний стан здоров»я, а тому обирає його в межах санкції ст.164 ч.1 КК України у вигляді громадських робіт.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України і обрати їй покарання за цим Законом у вигляді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Запобіжний захід засудженій не обирався.

Речових доказів по справі немає.

Цивільний позов не заявлено.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя

Любарського районного суду В.Б.Шидловський