Справа № 2- 161/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2010 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого-судді Кальчук А.П.

при секретарях Калашник С.С., Пархоменко М.С., Поліщук Л.П., Антоновій Н.А., Степченко М.Ю.

за участю адвокатів – ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Орган опіки та піклування Соснівського райвиконкому, АКІБ «Укрсиббанк»про поділ майна подружжя та про визнання квартири об»єктом права спільної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що з 15 червня 2008 року вона перебувала з відповідачем в шлюбі, який розірвано згідно з рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 вересня 2008 року.

          Сторони від шлюбу мають сина ОСОБА_5, який народився 30.07.2003 року.

          Вказувала, що в період шлюбу за спільні кошти вони придбали квартиру АДРЕСА_1, вартістю 49500 грн. та рухоме майно:

-                    пральну машину марки LG –1600 грн.

-          холодильник марки LG –2000 грн.

-          кухонний гарнітур –700 грн.

-          диван –300 грн.

-          крісла (2 шт.) –400 грн.

-          меблевий гарнітур «Юлія»- 700 грн.

-          телевізор марки Samsung –1000 грн.

-          персональний комп»ютер –5000 грн.

-          система DVD (комплект) –800 грн.

-          люстра вітальні –100 грн.

-          люстра зали –150 грн.

-          килимове покриття –200 грн.

-          килим –500 грн.

на загальну суму 62 950 грн.

          Просила визнати за нею право власності на 60% квартири АДРЕСА_2 на суму 29700 грн. та виділити їй на ступне майно:

-          пральну машину марки LG –1600 грн.

-          кухонний гарнітур –700 грн.

-          диван –300 грн.

-          телевізор марки Samsung –1000 грн.

-          система DVD (комплект) –800 грн.

-          люстра вітальні –100 грн.

-          люстра зали –150 грн.

-          килимове покриття –200 грн.

-          килим –500 грн.

на загальну суму 35050,00 грн.,

а за відповідачем визнати право власності на 40% квартири на суму 19800 грн. та решту рухомого майна на суму 27900 грн., стягнути на її користь 2720 грн. різниці вартості майна та судові витрати.

В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги та просила визнати об'єктом спільного майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4: нерухоме майно - квартиру № 25 по вул. Рози Люксембург, б. 183/1, в м. Черкаси, вартістю - 9000 доларів США, (69300 гривень); рухоме майно згідно переліку, наданого відповідачем, вартість якого становить 13900 грн. (всього нерухомого та рухомого майна на суму: 69300.00грн.(вартість квартири) + 13900грн.(вартість нерухомого майна)=83200 грн.); борг за кредитним договором - 2721,45 доларів США (21109,17 гривень).

Також позивачка просила: постановити рішення, щодо поділу спільного з відповідачем майна, і визнати за нею право власності на 60% спільного майна подружжя, що складає - 49920 грн., а саме, визнати за нею право власності на 60% квартири №25 по вул. Рози

Люксембург, б. 183/1, в м. Черкаси, (41580,00 грн.) та визнати за нею право власності на частину рухомого майна на загальну суму: 8700,00 гривень.

Всього на суму 27720,00+8700,00 грн. = 36420,00 грн., що складає на 3140,00 грн. більше ніж запропонована нею доля відповідача 40%; стягнути з неї на користь ОСОБА_4 грошову суму 13609,44 гривень (12665,50грн. (доля боргу позивачки перед відповідачем згідно з банківським кредитом) -3140.00грн.(різниця на користь відповідача запропонованої долі відповідача)+ 4083.94 грн.(60% від суми, сплаченої відповідачем самостійно після розлучення); вселити її разом з неповнолітнім сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартиру № 25 по вул. Рози Люксембург, б. 183/1, в м. Черкаси.

Відповідач визнав позов частково та 18.01.2009 року заявив зустрічний позов про поділ майна подружжя. Просив суд виключити квартиру з переліку спільного майна подружжя, вважав, що вона придбана ним за його особисті кошти, а тому є його особистим майном. Вважав, що позивачка може претендувати лише на половину коштів, які були внесені в банк на погашення кредиту в період з березня 2005 року по березень 2008 року, і просив стягнути з нього на користь позивачки цю суму. Також ОСОБА_4 просив визнати за кожним з них право власності на ? частину рухомого майна і виділити йому в натурі:

-          диван –250 грн.

-          меблевий гарнітур «Юлія»- 700 грн.

-          систему DVD «Samsung»- 800 грн.

-          килим –500 грн.

-          холодильник LG –2000 грн.

-          стіл кухонний –100 грн.

-          стільці кухонні 4 шт. –100 грн.

-          пральну машину LG –1600 грн.

всього на загальну суму 6050 грн.

Позивачці ОСОБА_3 просив виділити:

-          стінку меблеву –2000 грн.

-          диван дитячий –600 грн.

-          килимове покриття –200 грн.

-          стіл –100 грн.

-          стільці (2 шт.) –100 грн.

-          прасувальна дошка –100 грн.

-          люстра з 3-ма плафонами –100 грн.

-          диван –1000 грн.

-          крісла 2 шт. –600 грн.

-          телевізор «Samsung»- 1000 грн.

-          тумбу прикроватну –100 грн.

-          люстру з 6-ма плафонами –150 грн.

-          кухонний гарнітур –700 грн.

-          покриття кухонне –50 грн.

-          люстру кухонну –50 грн.

-          вітальню –900 грн.

-          килимове покриття вітальні –100 грн.

всього на суму 7850 грн.

          Судові витрати просив покласти на позивачку.

          В ході судового розгляду сторони дійшли згоди стосовно того, щоб все рухоме майно залишилось в користуванні у відповідача ОСОБА_4, а він сплатив позивачці половину його вартості.

          В частині визнання права власності на квартиру сторони не дійшли згоди.

          Представник Органу опіки та піклування Соснівського району м. Черкаси в судовому засіданні проти зустрічного позову заперечувала та просила задовольнити первинний позов в частині визнання права власності на 60% квартири, оскільки з позивачкою проживає малолітня дитина, яка належних житлових умов не має, крім як у спірній квартирі.

          Представник АКІБ «Укрсиббанк»в судове засідання не з»явився, але скерував до суду заяву про розгляд справи без їх участі та просив застосувати такий спосіб розподілу майна сторін, за яким передати нерухоме майно одному з подружжя –ОСОБА_4 з зобов»язанням виплати певної компенсації ОСОБА_3

          Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З 15 червня 2002 року сторони перебували в шлюбі, зареєстрованому в Черкаському міському відділі РАГС за №684.

Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_5, що народився 30.07.2003 року. Сторони проживали разом до квітня 2008 року. 03 вересня 2008 року шлюб було розірвано.

В період шлюбу на ім»я ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 24 грудня 2004 року (№ в реєстрі 10025), посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 була придбана двохкімнатна квартира АДРЕСА_3, загальною площею 47,6 кв.м. Вартість квартири вказана в договорі –48600 грн. –еквівалент 9000 доларів США.

27.12.2004р. на підставі угоди, посвідченої нотаріусом ОСОБА_7, були внесені зміни до п. 2 договору купівлі-продажу від 24.12.2004р., сторони домовились, що продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 48600 грн. (еквівалент 9000 дол. США), із яких 16200 грн. (еквівалент 3000 дол. США) продавці отримали від покупця до підписання цього договору, а решту 32400 грн. (еквівалент 6000 дол. США) покупець зобов»язався сплатити продавцям до двадцятого січня 2005 року.

Право власності на квартиру було оформлено в ЧООБТІ 25.12.2004р.

Крім квартири, сторони придбали в період шлюбу рухоме майно, яке перераховане в зустрічному позові від 08.01.2009р., а саме:

-          стінка меблева (дитяча) –2000 грн.

-          диван дитячий –600 грн.

-          диван –250 грн.

-          килимове покриття –200 грн.

-          стіл –100 грн.

-          стільці (2 штуки) –100 грн.

-          прасувальна дошка –100 грн.

-          люстра з 3-ма плафонами –100 грн.

-          меблевий гарнітур «Юлія»- 700 грн.

-          диван –1000 грн.

-          крісла (2 штуки) –600 грн.

-          телевізор «Samsung»- 1000 грн.

-          система DVD «Samsung»- 800 грн.

-          килим –500 грн.

-          тумба прикроватна –100 грн.

-          люстра з 6-ма плафонами –150 грн.

-          кухонний гарнітур –700 грн.

-          холодильник марки LG –2000 грн.

-          стіл кухонний –100 грн.

-          стільці кухонні (4 штуки) –100 грн.

-          покриття кухонне –50 грн.

-          люстра кухонна –50 грн.

-          пральна машина LG –1600 грн.

-          вітальня –900 грн.

-          килимове покриття вітальні –100 грн.

всього на суму 13900,00 грн.

          Кожна із сторін має право на половину вказаного майна. Підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя суд не вбачає.

          Відповідно до ст..63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст..70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Тому суд вважає за необхідне розділити спільне майно подружжя, визнавши за кожним із подружжя право власності на ? частину квартири № 25 по вул. Рози Люксембург, б. 183/1, в м. Черкаси та на половину рухомого майна, придбаного в період шлюбу.

          Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що квартира придбана хоча і в період шлюбу, але за його особисті кошти, так як жодних належних доказів того, що вартість квартири була оплачена за рахунок його особистих коштів до суду не було надано. Наданий відповідачем договір дарування йому коштів не має юридичної сили, оскільки не посвідчений нотаріально. Посилання відповідача на ту обставину, що на момент придбання квартири позивачка не працювала і не мала доходів, а він мав високооплачувану роботу, не може бути визнана підставою для задоволення його позовних вимог, оскільки згідно ст.. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

          В період шлюбу між відповідачем ОСОБА_4 та АК інноваційний банк «Укрсиббанк»18.02.2005р. був укладений кредитний договір №53, згідно з яким позичальник отримав кредит –6000 доларів США. На підставі договору поруки №18/2-02 від 18.02.2005р. поручителем по кредитному договору №53 являється ОСОБА_3. Також, для забезпечення виконання кредитного договору був укладений договір іпотеки №18-02 від 18.02.2005р., згідно з яким іпотекодавець –ОСОБА_4 передав в іпотеку іпотеко держателю АК «Укрсиббанк» двохкімнатну квартиру АДРЕСА_4.

          Як видно з матеріалів справи, на момент укладання кредитного договору та договору іпотеки, право власності на квартиру вже було оформлене, і, після 20.01.2005р. ніяких боргів по оплаті договору-купівлі-продажу квартири не було.

          Таким чином посилання відповідача на те, що кредит був отриманий для придбання квартири, не підтверджується матеріалами справи.

В той же час суд вважає, що оскільки кредит був отриманий в період шлюбу і використаний на потреби сім»ї, то обов»язки по поверненню кредиту повинні нести обоє з подружжя На момент розгляду справи кредит не повернутий банку, а тому і неможливо встановити, яка сума підлягає поверненню банку і розподіленню між сторонами.

Після припинення шлюбних відносин ОСОБА_4 самостійно повертає кредит банку та сплачує відсотки, однак, в своїх позовних вимогах не ставить питання про стягнення з позивачки ОСОБА_3 частини боргу.          

На думку суду, та обставина, що стосовно спірної квартири укладено договір іпотеки, не є перешкодою для визнання права власності на частину спільного нерухомого майна подружжя за кожною із сторін.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 8, 21, 24, 25, 27, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 60, 61, 62, 68, 69, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

          Визнати квартиру АДРЕСА_4 об»єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

          Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_4.

           Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_4.

          Розділити спільне рухоме майно подружжя, виділивши ОСОБА_4 наступне майно:

-          стінка меблева (дитяча);

-          диван дитячий;

-          диван;

-          килимове покриття;

-          стіл;

-          стільці (2 штуки);

-          прасувальна дошка;

-          люстра з 3-ма плафонами;

-          меблевий гарнітур «Юлія»;

-          диван;

-          крісла (2 штуки);

-          телевізор «Samsung»;

-          система DVD «Samsung»

-          килим;

-          тумба прикроватна;

-          люстра з 6-ма плафонами;

-          кухонний гарнітур;

-          холодильник марки;

-          стіл кухонний;

-          стільці кухонні (4 штуки);

-          покриття кухонне;

-          люстра кухонна;

-          пральна машина LG;

-          вітальня;

-          килимове покриття вітальні -

всього на суму 13900,00 грн.

          Стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 половину вартості рухомого майна –в сумі 6850 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: