КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 694/459/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кравченко Т.М.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого – судді           Глущенко Я.Б.,

суддів                     Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов’язання призначити пенсію, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області, у якому просила визнати протиправними дії відповідача при постановленні рішення, викладеного в протоколі №1483 від 15 січня 2015 року, про відмову в призначенні пенсії за віком в 51 рік і 6 місяців відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати територіальний орган Пенсійного фонду України призначити та нараховувати їй пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку в 51 рік і 6 місяців відповідно до приведеної норми з 20 листопада 2014 року.

Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду – скасауванню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач на час звернення до органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, передбаченим статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не набула права на призначення пенсії.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на час звернення до суду зареєстрованим місцем її поживання було: АДРЕСА_1 Звенигородського району Черкаської області. Даний населений пункт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 08 лютого 1995 року позивач є особою, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

20 листопада 2014 року позивач зверталась до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 16 січня 2015 року №168/04 відповідач повідомив заявницю про відмову в призначенні їй пенсії на пільгових умовах через недостатній період проживання чи роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Ці ж підстави для відмови в призначенні позивачу пенсії викладені в протоколі щодо розгляду відповідного питання №1483 від 15 січня 2015 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Обговорюючи наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно положень статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років (в редакції на час звернення позивача за призначенням пенсії).

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Таким чином, право на призначення пенсії за віком, за умови наявності страхового стажу не менше 15 років, у жінок, які народились після 01 квітня 1961 року, виникає після досягнення 60-річного віку.

Викладена редакція статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрала чинності з 01 жовтня 2011 року – з набранням чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011.

У той же час, аналіз положень цієї норми свідчить на користь висновку, що законодавцем встановлено поступове підвищення пенсійного віку жінкам, яким станом на час набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» до досягнення пенсійного віку залишилось менше, ніж 5 років.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Положеннями частини 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи – особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Судом установлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, актом підтвердження місця проживання позивача від 17 листопада 2014 року, довідкою виконавчого комітету Озірянської сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 18 листопада 2014 року №1028, відомостями паспорта позивача щодо реєстрації місця проживання та іншими доказами, що строк проживання позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідає умовам статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є підставою для призначення пенсії зі зниженням загального пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на 5 років.

Оскільки норми статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюють поступове підвищення пенсійного віку для жінок, яким до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» до досягнення пенсійного віку залишилось менше, ніж 5 років, відповідно, жінкам, які мають право на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», також установлено аналогічне поступове підвищення віку, з якого вони мають право на призначення пенсії.

Отже, жінки, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення протягом періоду, який є достатнім для призначення пенсії зі зниженням загального пенсійного віку на 5 років, мають право на призначення пенсії (в залежності від віку), з урахуванням статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з поступовим підняттям пенсійного віку, у такому порядку: 50 років - які народилися до 30 вересня 1961 року включно; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1961 року по 31 березня 1962 року; 51 років - які народилися з 1 квітня 1962 року по 30 вересня 1962 року; 51 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1962 року по 31 березня 1963 року; 52 років - які народилися з 1 квітня 1963 року по 30 вересня 1963 року; 52 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1963 року по 31 березня 1964 року; 53 років - які народилися з 1 квітня 1964 року по 30 вересня 1964 року; 53 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1964 року по 31 березня 1965 року; 54 років - які народилися з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 54 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 55 років - які народилися після 1 квітня 1966 року.

Оскільки, як з’ясовано судом, позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 року, враховуючи достатнє документальне підтвердження її проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю протягом періоду, що дає право на призначення пенсії зі зменшенням загального пенсійного віку на 5 років згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вона має право на призначення пенсії у віці 51 рік та 6 місяців.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність у позивача права на призначення пенсії станом на час вирішення даного спору.

При цьому, місцевий суд допустив порушення вимог щодо законності судового рішення, зокрема, з тих підстав, що надав помилкову оцінку обставинам, які виходять за межі предмету спору. Так, під час розгляду справи відповідач заперечував проти задоволення позову лише з тих підстав, що позивач не мала права на призначення пенсії у віці 51 рік і 6 місяців через недоведеність її фактичного проживання на території зони посиленого радіоекологічного контролю протягом необхідного для зменшення загального пенсійного віку періоду.

Оскільки відмова в призначенні позивачу пенсії після її звернення до органу Пенсійного фонду України 20 листопада 2014 року з підстав, викладених у листі від 16 січня 2015 року №168/04 та протоколі №1483 від 15 січня 2015 року, є необґрунтованою та протиправною, колегія суддів доходить висновку про необхідність задоволення її позову.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасування.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 08 квітня 2015 року скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області призначити та нарахувати ОСОБА_2 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 20 листопада 2014 року.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко

суддя О.Є. Пилипенко

суддяО.М. Романчук

Головуючий суддя                                         Глущенко Я.Б.

Судді:                                          Пилипенко О.Є.

                                                   Романчук О.М