Справа № 344/15143/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1381/2015

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Барашков В. В.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Пнівчук О.В., Ясеновенко Л.В.

секретаря Мельник О.В.,

з участю: позивача ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дочки, стягнення аліментів за минулий час, стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та моральної шкоди по заяві ОСОБА_5 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 19 травня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

у жовтні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що виконавчий лист № 2-617/2010, виданий 19.11.2010 року Івано-Франківського міським судом, не відповідає вимогам ст. 369 ЦПК України та ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», не містить переліку дій, які необхідно вчинити державному виконавцю та боржнику. Так як виконавчий лист виданий помилково, а заборгованість ОСОБА_5 перед ОСОБА_2 відсутня, тому просив визнати виконавчий лист від 19.11.2010 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19 травня 2015 року в задоволенні заяви ОСОБА_5 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 ОСОБА_3 посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи. Зазначає, що суд, постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував, що 21.04.2008 року Івано-Франківським міським судом винесено рішення, яким частково задоволено позов ОСОБА_2, стягнуто аліменти із ОСОБА_5 на утримання дочки в розмірі 1/4 від усіх доходів з часу подання позову до суду – 10.02.2005 року до часу набуття нею повноліття, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку із зарахуванням аліментних платежів, оплачених за ухвалою суду від 20.04.2005 року в даній справі. Цим же рішенням відмовлено ОСОБА_2 у решті позовних вимог, а саме: у стягненні аліментів у розмірі 3/4 усіх видів доходів, починаючи з січня 2000 року до досягнення дочкою 23 років, стягнення аліментів за минулий час в сумі 10 000 грн від ведення підсобного господарства, 37 801,51 грн неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини та 50 000 грн моральної шкоди. Не враховано судом і те, що 09.07.2008 року додатковим рішенням Івано-Франківського міського суду заяву ОСОБА_2 задоволено частково та доповнено рішення про стягнення аліментів із ОСОБА_5 наступним змістом: в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки в розмірі 3/4 усіх видів доходів, починаючи з січня 2000 року до повноліття та вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки у розмірі 3/4 з усіх видів доходів, починаючи з повноліття до досягнення нею 23 річного віку, відмовити. В решті позовних вимог відмовлено. 02.04.2009 року цим же судом винесено додаткове рішення, залишене без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 21.10.2010 року, яким черговий раз заяву ОСОБА_2 про постановлення додаткового рішення задоволено частково, доповнено рішення Івано-Франківського міського суду від 21.04.2008 року наступним чином: «в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дочки в розмірі 3/4 усіх видів доходів, починаючи з січня 2000 року до повноліття та вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки у розмірі 3/4 з усіх видів доходів, починаючи з дня повноліття до досягнення нею 23 років, відмовлено. В решті позовних вимог відмовлено». Суд видав виконавчий лист, яким поклав на ОСОБА_5 майновий обов’язок по сплаті неіснуючого боргу. Посилаючись на те, що вказаний виконавчий лист помилково містить тільки назву справи, в ньому відсутній висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити ухвалу, якою визнати виконавчий лист № 2-617/2010 від 19.11.2010 року таким, що не підлягає виконанню.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_5 ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги заперечила, представник відділу ДВС покладається на висновок апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою. ОСОБА_5 не було надано суду доказів того, що обов’язок боржника відсутній у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.

Однак такий висновок суду вимогам закону та матеріалам справи не відповідає.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визначені ч. 4 ст. 369 ЦПК України. Ними є: видання виконавчого листа помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як вбачається з матеріалів справи, у них міститься копія виконавчого листа № 2-617/2009, виданого Івано-Франківським міським судом 19.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дочки, стягнення аліментів за минулий час, стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та моральної шкоди, в якому відтворено лише абзац другий резолютивної частини додаткового рішення Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2009 року, а саме: «доповнити рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 3/4 з усіх видів доходів з січня 2000 року до досягнення дочкою 23 років, стягнення аліментів за минулий час в сумі 10 000 грн від ведення підсобного господарства, 37 801,51 грн неустойки за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, 50 000 грн моральної шкоди від 21.04.2008 року», тобто викладено назву справи, у якій ухвалено рішення Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2008 року (т. 3 а. с. 186).

Резолютивна частина рішення Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2008 року: «стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 в розмірі 1/4 від усіх видів доходів з часу подання позову до суду – 10.02.2005 року до часу набуття повноліття ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку із зарахуванням аліментних платежів, оплачених відповідачем за ухвалою суду від 20.04.2005 року в даній справі. В решті вимог позову відмовити. Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 25,5 грн та інформаційно-технічні послуги 7,5 грн» (т. 2 а. с. 39), як і резолютивна частина додаткового рішення Івано-Франківського міського суду від 02 квітня 2009 року про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дочки в розмірі 3/4 усіх видів доходів, починаючи з січня 2000 року до повноліття та про стягнення відповідача аліментів на утримання дочки у розмірі 3/4 з усіх видів доходів, починаючи з дня повноліття до досягнення нею 23 віку, в копії цього виконавчого листа відсутня.

ОСОБА_5, звертаючись із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню вказував, що виконавчий лист не відповідає вимогам ЦПК України, не містить переліку дій, які необхідно вчинити, а також посилався на те, що вказаний виконавчий лист помилково містить тільки назву справи, в ньому відсутній висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

За змістом ч. 2 ст. 369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.

Однак, суд першої інстанції зазначені в заяві ОСОБА_5 вимоги розглянув не повністю та не надав по них мотивованих висновків; матеріали виконавчого провадження відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ВП № 39468662 від 23.08.2013 року по вищезазначеному виконавчому листу не витребував; не дослідив, чи видавався виконавчий лист на виконання первинного рішення Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2008 року в даній справі.

З огляду на викладене оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 19 травня 2015 року про відмову у визнанні виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дочки, стягнення аліментів за минулий час, стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів та моральної шкоди, скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Пнівчук О.В.

Ясеновенко Л.В.