справа 2а-94/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2009 року Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Кульбакова І.В.,

при секретарі Тураєвої Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, про стягнення заборгованості недоотриманої суми на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2605 гривень,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, про стягнення заборгованості недоотриманої суми на оздоровлення за 2008 рік у сумі 2605 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_1 збільшив свої позовні вимоги та показав суду, що у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі п'ятьох мінімальних заробітних плат за 2008 рік.

Позивач зазначив, що 01 лютого 2008 року він набув статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та йому була встановлена 2 група інвалідності.

У зв'язку з цим, Управляння праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, йому було сплачено компенсацію на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 120 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року.

Таким чином, позивач вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, при виплаті компенсації на оздоровлення, керуючись вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України, а не відповідно до вимог до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 - XIIвід 28.02.1991 року, значно звужує його право на отримання матеріальної допомоги, чим порушує вимоги ст. 22 Конституції України. У відповідності до Законів України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати» та «Про державний бюджет» на відповідний рік, позивач надав розрахунок недоотриманої щорічної компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю за 2008 рік, розмір якої становить 2605 гривень.

Представник відповідача - Москвіта О.М., що діє на підставі довіреності, позов не визнала у повному обсязі та показала суду, що у відповідності до ст. 62 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року передбачено, що порядок застосування Закону визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання місцевим органам виконавчої влади. У відповідності до п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту населення. Окрім цього, у відповідності до ч. 2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом «Про державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання, тому всі виплати, передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачуються у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836.

Суд вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, відповідно до посвідчення серії А № 138166.

Сторони не заперечували, що позивачу, у зв'язку із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, була встановлена 2 група інвалідності та він перебуває на обліку в УПСЗН Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради.

Відповідно до ст. 72 ч. 3 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть на доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Позивач, у зв'язку із визначенням йому вказаного статусу, щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради компенсацію на оздоровлення. Право на отримання такої допомоги встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до довідки виданої за підписом начальника Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, ОСОБА_1 було сплачено компенсацію на оздоровлення за 2008 рік, у розмірі 120 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року. Вказана відповідь стала підставою для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів позивача.

Право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір, встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Встановлений законом розмір допомоги (п'ять мінімальних заробітних плат) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів), оскільки ст. 22 Конституції України прямо забороняє.

Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які значно зменшили розмір допомоги, порушив вимоги ст. 113 ч. 3 Конституції України, у зв'язку з чим значно відбулося звуження обсягу прав, існуючих на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.

Тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині 3 статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, згідно з яким «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація»

У відповідності до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, право ОСОБА_1 на отримання компенсаційних виплат на оздоровлення прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований розмір державної соціальної допомоги. В ч. 1 ст.17 вищезазначеного закону визначено, що основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

У зв'язку із зазначеним, при виплаті спірної допомоги, Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, повинно було керуватися нормою спеціального Закону, а саме ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Проте, п. 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» дію абзаців 2-7 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинено на 2008 рік. Але, ст. 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діє з 01.01.2007 року, вказує на неможливість призупинення дії норм цього Закону іншими Законами, крім Законів про внесення змін до нього. Відповідних змін до норм спеціального Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесено не було.

22 травня 2008 року Конституційним Судом України було ухвалено рішення № 10-рп/2008, відповідно, за яким, визнані такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема, ст.

67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту З розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Конституційний Суд України визначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин що є предметом інших законів України.

Хибним є посилання відповідача на ч. 2 ст. 95 Конституції України, яка передбачає, що тільки Законом України про Державний бюджет України визначаються видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Представник позивача вважає, що оскільки спірна допомога є видатком держави, то її розмір здійснюється в розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік. Однак, загальносуспільні потреби - це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вищесказане вказує на те, що відповідач зобов'язаний виплатити розмір спірної допомоги за 2008 рік у відповідності до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме до відповідності до розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-VI, від 28.12.2007 року, розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.01.2008 року - 515 грн., з 01.04.2008 року-525 грн., з 01.10.2008 року - 545 гривень

Таким чином, позивач повинен був отримати щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік з розрахунку: 545 (розмір мінімальної зар. плати) х 5 мінімальних зар. плат -120 = 2605 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 17-20, 69-72, 86, 158-163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 суми на оздоровлення за 2008 рік відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та стягнення заборгованості по компенсаційним виплатам на оздоровлення за 2008 рік - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 суми на оздоровлення за 2008 рік відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради на користь ОСОБА_1 суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2605 гривень, за рахунок державного бюджету.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, а разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього кодексу - з дня складення в повному обсязі, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.