Судове рішення #4328720

Справа №1-38/2009

ВИРОК

іменем України

28. 01. 2009 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Палазюк В.М.

при секретарі - БарібанА.І.

за участю прокурора - Потійчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка кримінальну справу по

обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уроженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою -спеціальною освітою, розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України

за ст. 164 ч. 2 КК України


встановив:


ОСОБА_1, будучи судимим 15.05. 2007 року за ст. 164 ч.1 КК України зобов'язаний за рішенням Андрушівського районного суду від 16.11.2001 року сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05.11.2001 року і до повноліття дитини. Рішенням суду від 09. 03. 2006 року розмір аліментів було збільшено. Починаючи з січня 2008 року і по липнь 2008 року ОСОБА_1 від сплати аліментів ухилявся та не сплачував взагалі, незважаючи на попередження державної виконавчої служби в Андрушівському районі про кримінальну відповідальність.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю та пояснив, що має неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження . За рішенням Андрушівського районного суду від 16.11.2001 року зобов'язаний сплачувати аліменти на його утримання . Однак аліментів починаючи з січня 2008 року і по липнь 2008 року не сплачував в зв'язку із тяжким матеріальним становищем, пов'язаним з хворобою дружини та необхідністю її лікування.

Крім визнання вини підсудним, вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведена зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Із показів ОСОБА_2 видно, що згідно рішення Андрушівського районного суду від 16.11.2001 року ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на її користь на утримання сина . Рішенням суду від 09. 03. 2006 року розмір аліментів було збільшено. Після вироку суду від 15.05.2007 року він платив аліменти із травня 2007 року по січень 2008 року . Із січня і до 29. 07 2008 року не платив, а потім перерахував за всі місяці разом по 116 грн.

Копіями виконавчих листів № 2-57а від 16.11.2001 року та № 2-208 від 09. 03. 2006 року підтверджується, що ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, розмір яких в подальшому рішенням суду від 09. 03. 2006 року був збільшений (а.с. 5-6).

Даний обов'язок підсудного підтверджується також постановою Андрушівського районного суду від 16.11.2001 року та рішенням Андрушівського районного суду від 09.03.2006 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів (а.с. 7-8).

Із довідки Державної виконавчої служби в Андрушівському районі видно, що ОСОБА_1 із січня 2008 року і по липень 2008 року включно не платив аліментів взагалі (а.с. 61).


2

Оскільки ОСОБА_1 вже був судимий за ст. 164 ч.1 КК України, то він знав про наслідки ухилення від сплати аліментів, знав про можливість притягнення його до кримінальної відповідальності, однак знову допустив наявність заборгованості по аліментах.

Як видно із пояснень ОСОБА_1 він вже майже три роки , як змінив місце проживання та проживає в Макарівському районі , однак відділ ДВС Андрушівського районного управління юстиції про зміну місця проживання повідомив лише 05. 09. 2008 року, про що свідчить його заява. Таким чином , він фактично позбавив відділ ДВС можливості здійснення контролю за сплатою ним аліментів.

Перевіривши вищенаведені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1. в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання дитини доведена повністю і кваліфікує його дії за ознаками злочину, передбаченого ст. 164 ч.2 КК України.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 в справі не має.

Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 є його щире каяття в скоєному злочині.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, обставини, що пом'якшують та обяжують покарання, особу підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину і розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, та вважає що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. На підставі наведеного і керуючись ст. . ст. .323, 324 КПК України суд, -


засудив :


ОСОБА_1 за ст. 164 ч.2 КК України визнати винним і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на один рік, зобов'язавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи .

До набрання вироком законної сили обрати міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація