У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
Головуючого |
Присяжнюк Т.І. |
суддів |
Вус С.М., Школярова В.Ф. |
|
|
|
|
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Перевальського районного суду Луганської області від 1 серпня 2005 року, яким засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Брянка Луганської області,
мешканця м. Зорінськ,
раніше не судимого,
за ст. 367 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання строком на 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи і проживання.
Відповідно до ст. 77 КК України ОСОБА_1 позбавлено права займати посади пов'язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на 1 рік.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину за наступних обставин.
Так, між адміністрацією ДП “Шахта “Никанор Нова” і ОСОБА_1 було укладено угоду про повну матеріальну відповідальність, згідно якої останній приймає на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. При цьому дія даної угоди розповсюджувалась на весь час роботи з ввіреними працівнику матеріальними цінностями підприємства.
У період часу з листопада 2003 року по травень 2004 року, ОСОБА_1 належним чином не виконував свої службові обов'язки по збереженню ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. Передавав ввірені йому матеріальні цінності іншим працівникам підприємства без належного документального оформлення, внаслідок чого дане майно підприємства було втрачено.
Тривала бездіяльність ОСОБА_1 потягла за собою тяжкі наслідки, а саме спричинення ДП “Шахта “Никанор Нова” матеріальної шкоди на суму 19462 гривні, що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що досудове та судове слідство пройшло неповно та однобічно. Вважає, що судом не доведено того факту, що саме його дії спричинили підприємству матеріальну шкоду.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.
Показаннями засудженого ОСОБА_1 в яких він вину визнав повністю та пояснив, що працюючи на шахті “Никанор Нова” ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним було укладено угоду про повну матеріальну відповідальність, згідно з яким він ніс відповідальність за зберігання обладнання, однак даним питанням він не займався і належним чином не вів документацію на матеріальні цінності, які поступали, списувалися та переміщалися всередині підприємства. У результаті його неналежних дій шахтою було втрачено деяке обладнання.
Під час досудового слідства свідок ОСОБА_2 показала, що в травні 2004 року під час перевірки КРУ, виявилася нестача матеріальних цінностей у ОСОБА_1, яка виникла з листопада 2003 року по травень 2004 року.
Згідно з угодою про повну матеріальну відповідальність,ОСОБА_1 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. При цьому дія даної угоди розповсюджувалась на весь час роботи даного працівника на підприємстві.
Відповідно до кадрових наказів,ОСОБА_1 8.08.2003 року призначений на ІНФОРМАЦІЯ_1 і на цей час все обладнання було в наявності, що стверджується актом інвентаризаційного опису основних засобів.
Відсутність цих об'єктів була виявлена в травні 2004 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що саме неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків і призвело до втрати підприємством деякого обладнання.
Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.
Покарання призначене з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даним щодо особи засудженого.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
Відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1.
Судді :