Справа 2-1317/08 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Новак А.В. при секретарях Миколайчук Т.С., Кухарській Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення майнової та моральної шкоди,-

встановив:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2, про стягнення майнової та моральної шкоди. Мотивувала свої вимоги тим, що 25 грудня 2004 року між нею та відповідачем було укладено договір оренди нежилого приміщення, предметом якого було надання орендодавцем в користування орендарю торгівельного кіоску на ринку „Феофанівський", для організації аудіо-відео-фото продукції. Термін дії договору оренди складає три роки з моменту його укладення. Згідно умов вказаного договору, орендна плата за користування кіоском складала 400 долларів США, щомісячно. Як вказує позивач, відповідачем було сплачено за оренду кіоску 2660 долларів США, про що позивачкою була надана відповідна розписка. З серпня 2005 року по грудень 2007 року відповідач не сплачує орендну плату, а тому вона вимушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права. Крім того позивачка зазначила, що внаслідок неправомірних дій відповідача їй завдано моральну шкоду, що виразилась у суттєвих моральних стражданнях, приниження честі і гідності, погіршення стану здоров'я.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позовної заяви і просили суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 59000 гривень, моральну шкоду у розмірі 50000 гривень та судові витрати.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення в друкованих засобах масової інформації. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав. Про причину неявки не повідомив. Позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з чим суд на підставі ст. 224 ЦПК України та частини 4 ст. 169 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу у його відсутність за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.

Суд заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

2

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму(оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Представниками позивача не надано суду доказів на підтвердження права їх довірительниці на торгове приміщення(кіоск) та підтвердження належності її права на розпордження вказаним майном, оскільки відповідно до ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа уповноважена на укладення договору найму. Здача майна в оренду є актом розпорядження ним і таким правочином володіє власник як основний наймодавець. Зазначене положення поширюється на суб'єктів різних форм власності, а тому наймодавцем може бути будь-яка фізична чи юридична особа.

Крім цього суду не надано оригінал договору оренди на який в обгрунтування свої позовних вимог посилається позивачка та її представники. До матеріалів справи долучена лише копія договору оренди від 25 грудня 2004 року з затертостями та виправленнями. Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу, однак оригінал договору оренди на вимогу суд представниками позивача наданий не був. В конкретному випадку суд вважає, що позивачем не дотримано вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України, відповідно до якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, що в даному випадку є обов'язковою наявністю оригіналу договору оренди, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного-процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а тому вирішуючи позов в частині вимог, щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні факт спричинення моральної шкоди встановлено не було.

Пленумом Верховного Суду України в п. 3 постанови № 4 від 31.03.95р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" звернуто увагу на те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних

3

переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами вирішити в за правилами ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, ст.ст. 759-763 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215, 223, 224, 294-296 ЦПК України,-

вирішив:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.