Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 2-а-38/11

Категорія 1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2011 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чернікова В.І.

секретаря Кузьміної Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новий Буг справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві про визнання неправомірними дій інспектора дорожньо –патрульної служби та про скасування, як незаконної постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

16.12.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління ОСОБА_2 України в м. Києві, в якому він просив скасувати, як протиправну, постанову працівника відповідача серії АА № 627182 від 15.11.2010 року, за яким його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

В позові позивач зазначив, що 15.11.2010 року він керував автомобілем “ГАЗ - 3307”, державний номерний знак НОМЕР_1 по проспекту Курбаса, 4, м. Київ, де о 1050 годин був зупинений працівником ДАІ відповідача, котрий склав відносно нього адміністративний протокол за порушення п. 2.4 ПДР України за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.126 КУпАП, а саме не надання працівникові ДАІ для перевірки посвідчення водія відповідної категорії. Також працівник відповідача виніс постанову по адміністративний справі за якою піддав його адміністративному стягненню по ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу на суму 850 гривень.

Позивач вказав, що такі дії працівника відповідача вважає неправомірними, оскільки не вчиняв адміністративного правопорушення та надав працівникові ДАІ всі необхідні документи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду адміністративної справи був повідомлений належним чином, причин своєї неявки в суд не повідомив.

При таких обставинах суд вважає, що справу можливо вирішити за відсутності відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, та який достовірно знаючи про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали позову з долученими до нього документами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Позивач по справі в силу дії ст.ст. 287, 288 КУпАП, а також положень ст..ст. 2, 17, 104, КАС України, має право, шляхом подачі в суд адміністративного позову, оскаржити дії відповідача, як представника державного органу, які пов’язані з накладанням адміністративного стягнення, так і саму постанову про накладення адміністративного стягнення.

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15.11.2010 року складеного інспектором ДПС взводу ДПС з обслуговування Святошинського району м.Києва, позивач по справі ОСОБА_1 15.11.2010 року о 10 год. 50 хв. в м. Києві по проспекту Курбаса, 4, керував автомобілем “ГАЗ -3307”, державний номерний знак НОМЕР_1, та при його зупинці працівником ДАІ не надав останньому для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

За постановою відповідача по справі від 15.11.2010 року АА № 627182, як посадовою особою, позивача за вищезазначене правопорушення, за ч. 1ст. 126 КУпАП було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 850 гривень.

На думку суду, дії відповідача по притягненню позивача до адміністративної відповідальності були правомірні, оскільки відповідач при складані адміністративного протоколу долучив до участі свідків, які підтвердили факт вчинення протиправних дій ОСОБА_1

Пояснення позивача про те, що він надав відповідачеві для перевірки посвідчення водія відповідної категорії нічим не аргументовані та не доведені в судовому засіданні.

Таким чином, позивач по справі не підтвердив того, що він незаконно був притягнутий до адміністративної відповідальності і підданий адміністративному стягненню, що дії відповідача при цьому були неправомірними.

Разом з цим, суд не може погодитись з тим, що відповідач наклав на позивача, згідно з постановою від 15.11.2010 року, адміністративне стягнення по ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в максимальному розмірі, передбаченого санкцією вищезазначеної статті. Таке рішення про накладення максимального штрафу відповідачем не мотивовано, як з точки зору тяжкості вчиненого правопорушення, так і особи правопорушника ОСОБА_1, позивача по справі, що представляє собою не виконання відповідачем вимог ст. 280 КУпАП.

Враховуючи викладене та беручи до уваги положеня ст.ст. 2, 104 КАС України, ст. 293 КУпАП адміністративний позов позивача до відповідача підлягає частковому задоволенню.

Також суд вважає за доцільне поновити позивачеві строк для звернення до суду з адміністративним позовом, котрий ним був пропущений по поважній причині.

Керуючись ст.ст. 7,71,86,159,160,163,167 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління ОСОБА_2 України в м. Києві про визнання неправомірними дій інспектора дорожньо –патрульної служби, пов’язані з притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та про відміну, як незаконної постанови від 15.11.2010 року по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 у відповідності з постановою інспектора дорожньо –патрульної служби від 15.11.2010 року, зменшити до 425 гривень.

В останній частині позовні вимоги позивача залишити без задоволення.

Постанова в апеляційному порядку не оскаржується.

Суддя: