30 січня 2007 року                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі :

головуючого                                                      Панталієнка П.В.,

суддів:                                                                 Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсним договору про сумісну діяльність та додаткових угод до нього, за касаційними скаргами ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 6 вересня 2006 року та ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2006 року, рішення апеляційного суду Запорізької області від 6 вересня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

          Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2006 року позов задоволено. Визнано недійсним з моменту укладення договір про сумісну діяльність від 12 грудня 2001 року, укладений між ПП ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, а також додаткові угоди до цього договору від 15 квітня 2002 року, 5 червня 2002 року, 8 жовтня 2002 року, 10 лютого 2003 року, 10 січня 2004 року.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 6 вересня 2006 року вищезазначене рішення змінено. З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 358045 грн. У іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення й залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2006 року, рішення апеляційного суду Запорізької області від 6 вересня 2006 року та постановлення нового рішення про відмову в позові з підстав неправильного застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права

          Касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарг не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування або зміни судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

          Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України:                                       Панталієнко П.В.

                                                                                      Прокопчук Ю.В.

Пшонка М.П.