Справа № 2-5746/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2011 року

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області, в складі:

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого – судді – Зємцова В.В.

при секретарі – Гетьманець О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

В 2010 р. до суду звернулося ПАТ КБ «Приватбанк» з вказаним позовом, в якому зазначали, що відповідно до укладеного договору ОСОБА_2 (далі – Третя особа) 27.04.2007 року отримав кредит у розмірі 176750,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.04.2017 року.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Третя особа зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором Третя особа станом на 22.07.2010 року має заборгованість 191765.33 грн.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 (далі – Відповідач) 27.04.2007 року уклали договір іпотеки (надалі –договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 62, 4 кв.м.., яка розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, буд. 40. кв. 26. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі Договору міни від 16.02.2001 року, реєстровий № 520, посвідченого ОСОБА_3. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу.

Відповідно до ст.. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Просили визнати дійсним договір іпотеки від 27.04.2007 року, укладеного між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_1 (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна. буд. 40. кв. 26.).

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27.04.2007 року, в розмірі 191765.33 грн. – звернути стягнення на квартиру загальною площею 62, 4 кв.м., яка розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна. АДРЕСА_1. шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ «Приватбанком» з укладанням від імені Відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселити Відповідача, який зареєстрований і проживає у квартирі, розташованій за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна. АДРЕСА_2 із зняттям з реєстраційного обліку у відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Кременчук.

Стягнути з Відповідача судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви та виселення у розмірі 1708.50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 120 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не прибули. Були повідомлений належним чином про розгляд справи. Про причини неявки суд не повідомляли.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, яка не заперечувала проти прийняття заочного рішення, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено в ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 589 ЦК України, ст. 20, 33 Закону України "Про заставу" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, забезпеченого заставою. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

За змістом положень ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя

За змістом положень ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом достовірно встановлено, що відповідно до укладеного договору ОСОБА_2 27.04.2007 року отримав кредит у розмірі 176750,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 28.04.2017 року.

У порушення зазначених норм закону та умов договору зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором станом на 22.07.2010 року має заборгованість 191765.33 грн.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 27.04.2007 року уклали договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 62, 4 кв.м.., яка розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна, буд. 40. кв. 26. Майно належить Відповідачу на праві власності на підставі Договору міни від 16.02.2001 року, реєстровий № 520, посвідченого ОСОБА_3. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу.

Позивачем взагалі не доведено необхідності визнання дійсним договору іпотеки. За таких обставин в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Також, частиною 2 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» встановлено порядок виселення мешканців житлового будинку в разі звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема законодавчо встановлено. що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

В даному випадку такою нормою закону є положення ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Таким чином, зазначеними норами матеріального права законодавчо урегульовані дії банку при здійсненні процедури виселення мешканців з квартири , яка є предметом договору іпотеки.

Про те, як свідчать матеріали справи , банком як іпотекодержателем не було дотримано вищевказаної процедури , що є підставою для відмови в задоволенні вимог про виселення мешканців квартири, що є предметом іпотеки і на яку звертається стягнення .

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554 ЦК України, ст.. 33, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 14, 57 – 59, 208, 209, 212 – 215, 218, 224 - 228, 233 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27.04.2007 року, в розмірі 191765,33 грн. – звернути стягнення на квартиру загальною площею 62, 4 кв.м., яка розташована за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Красіна. АДРЕСА_1. шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ «Приватбанком» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1708.50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :