Справа № 2-144/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2007 року                                             Комсомольський міський суд

                                                                                     Полтавської області

в складі: головуючого судді                Бутенко С. Б.

при секретарі                                       Ісаєвій Л. І.

за участю сторін: позивача                                                   ОСОБА_1

представника позивача                                                        ОСОБА_2

відповідача                                                                            ОСОБА_3

представника відповідача адвоката                                    ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_3 224 гри. 85 коп. матеріальної шкоди та 15 тис. грн. моральної шкоди.

Стверджуючи, що 29 квітня 2006 р. на весіллі в приміщенні їдальні школи № 3

м. Комсомольська відповідачка, яка є її колишньою свекрухою, на ґрунті особистих неприязнених стосунків нанесла їй кілька ударів по обличчю та голові, заподіявши легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, у виді ЗЧМТ, струсу головного мозку, та спричинили їй глибокі фізичні та душевні страждання, моральний розлад, довгострокові депресії, позивачка просила про відшкодування їй завданої шкоди.

Відповідачка позов не визнала, заперечуючи сам факт заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши письмові докази, надані сторонами по справі, суд не находить підстав до задоволення позову в зв'язку із недоведеністю позивачкою обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Судом встановлено, що 29 квітня 2006 р. близько 21 год. у коридорі їдальні школи № 3 - гімназії ім. Нижниченка на ґрунті особистих неприязнених стосунків ОСОБА_3 джинсовою кофтою двічі вдарила свою колишню невістку ОСОБА_1, що вбачається з протоколу та постанови в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 за

ст. 173 КУпАП, постанови органу дізнання від 05 травня 2006 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за п. 2 ст. 6 КПК України - відсутністю в її діях складу злочину, пояснень відповідачки та показань свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, які вказують на відсутність зазначених позивачкою наслідків після інциденту з відповідачкою.

Згідно висновку судово-медичного експерта (акт № 674 від 11. 05. 2006 р. ) при судово-медичному огляді 03 травня 2006 р. у ОСОБА_1 було виявлено тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми, що викликала струс головного мозку; крововиливу та саднин на голові, які утворились від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею дотику, можливо в зазначений позивачкою строк, та по ступеню тяжкості відносяться до

легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Проте, фактів заподіяння даних тілесних ушкоджень внаслідок протиправних винних дій ОСОБА_3 по справі встановлено не було.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1167, 23 ЦК України підставами відповідальності за майнову та моральну шкоду, завдану особистим немайновим правам та майну фізичної особи, є неправомірність дій та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду, що має підтверджуватись певними засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України).

Як вбачається з позовних вимог, пояснень ОСОБА_1, показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, висновку судово-медичного експерта, на які посилалась позивачка обґрунтовуючи свої вимоги, зазначену шкоду їй було завдано внаслідок злочинних дій ОСОБА_3, відповідальність за які передбачена ст. 125 ч. 2 КК України, проте вину відповідачки у вчиненні вказаних дій, як того вимагає ст. 62 Конституції України, встановлено не було і суду не доведено. Інших обставин, з якими вона пов'язує спричинення їй зазначеної майнової та моральної шкоди, позивачка не вказувала і суду не доводила.

Отже, виходячи із встановлених судом обставин справи, відповідно до наданих та досліджених в судовому засіданні доказів позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Оскільки позивачка не є особою, що звільнена від оплати судових витрат, сума судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що не були сплачені нею при пред'явленні позову, підлягають стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд

РІШИВ:

В задоволенні позовуОСОБА_1 відмовити повністю.

Стягти зОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 1 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо заяву або апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Полтавської області через Комсомольський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення  рішення  без  попереднього  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.