Справа № 346/6757/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1365/2015

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Обідняк В. Д.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Максюти І.О., Фединяка В.Д.

секретаря Мельник О.В.,

з участю: відповідача ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_6, Коломийської міської ради про визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_7 ОСОБА_8 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 19 травня 2015 року про забезпечення позову, -

в с т а н о в и л а :

у жовтні 2013 року ОСОБА_5 звернулася із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6, Коломийської міської ради про визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та із заявою про забезпечення позову у даній справі і просила заборонити відповідачам проводити будь-які земельні роботи по встановленню огорожі на земельних ділянках.

05 листопада 2013 року заяву задоволено, постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою заборонено відповідачам проводити будь-які земельні роботи по встановленню огорожі.

18 травня 2015 року ОСОБА_5 звернулась з додатковою заявою про забезпечення позову, мотивуючи її тим, що відповідач незважаючи на заборону проводить роботи по укладенню тротуарної плитки та інші земельні роботи на спірній земельній ділянці.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 19 травня 2015 року заяву про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_2 виконувати будь-які роботи на земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер 2610600000190020044, що належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на земельну ділянку, серії ЯЕ № 830244, що розташована по вул. Симеренка, 31 (Гетьманська, 104 а) в м. Коломия, що межує із земельною ділянкою, площею 0,1000 га по вул. Гетьманській, 106 в м. Коломия, яка належить ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_4 посилається на порушення судом при постановленні ухвали норм процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_2 не є суміжним землекористувачем земельної ділянки площею 0,1000 га по вул. Гетьманська, 106 в м. Коломия. Суд не врахував, що жодних обставин, які б підтверджували, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду позивачкою не надано. Судом не зазначено ні доказів, ні обставин, з якими пов’язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову та посилань на те, що невжиття таких заходів може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Крім того, оскаржувана ухвала постановлена після винесення ухвали про проведення судової будівельно-технічної експертизи, на час проведення якої провадження у справі зупинено. Тому просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову відмовити.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали, представник позивачки доводи апеляційної скарги заперечила.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб і застосовується судом як гарантія реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Перелік видів забезпечення позову зазначений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України і передбачає, у тому числі, й можливість заборонити вчиняти певні дії.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Встановлено, що у жовтні 2013 року ОСОБА_5 звернулася із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6, Коломийської міської ради про визнання недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Зважаючи на суть позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що невжиття заходу забезпечення позову – заборони виконувати роботи на земельній ділянці, може утруднити виконання рішення у разі задоволення позову в частині зобов’язання відповідачів не чинити позивачці перешкод у користуванні належною позивачці земельною ділянкою.

Доводи апелянта про відсутність доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, не заслуговують на увагу, оскільки апеляційний суд на цій стадії не вправі вирішувати питання щодо доведеності обставин справи.

Колегія суддів відхиляє також доводи апеляційної скарги про те, що ухвала про забезпечення позову постановлена після винесення ухвали про проведення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частин 9, 10 ст. 153 ЦПК ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження, на відміну від ухвали про скасування цього забезпечення, не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

З огляду на вказані приписи закону, відмова в забезпеченні позову за наявності для цього підстав недопустима, оскільки незастосування заходів забезпечення само по собі може потягти неможливість або ускладнити виконання судового рішення, що було б порушенням права на справедливий судовий розгляд за змістом ст. 6 Конвенції з прав людини.

Однак, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд заборонив ОСОБА_2 виконувати будь-які роботи на його земельній ділянці, що є неприпустимим та порушує право власності останнього.

Тому ухвалу про забезпечення позову слід змінити, зобов’язавши ОСОБА_2 не проводити земельні роботи на частині земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_5, відносно якої у сторін є спір.

В решті оскаржувану ухвалу судом першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_7 ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 19 травня 2015 року змінити, зобов’язавши ОСОБА_2 не проводити земельні роботи на частині земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою ОСОБА_5, відносно якої у сторін є спір.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Максюта І.О.

ОСОБА_9