УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/1837/14-ц Головуючий у 1-й інст. Загуменнова Н. М.

Категорія 27 Доповідач Талько О. Б.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої – судді Талько О.Б.,

суддів: Косигіної Л.М., Худякова А.М.,

при секретарі Церпіцькій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 4 червня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 7 травня 2008 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого останньому наданий кредит в сумі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних.

Позивач зазначає, що банк повністю виконав взяті на себе зобов?язання, а боржник не виконує передбачені договором умови щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків, у зв?язку з чим станом на 22 листопада 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 20563 грн. 49 коп., яка складається із: основного боргу в сумі 2459 грн. 01 коп.; заборгованості за відсотками в сумі 10139 грн. 08 коп.; 6510 грн. - комісійних нарахувань; а також штрафів: 500 грн. (фіксована частина), 955 грн. 40 коп. ( процентна складова).

Враховуючи вищезазначене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 20563 грн. 49 коп.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 4 червня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 20563 грн. 49 коп., а також 243 грн. 60 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт, зокрема, зазначає, що належним чином не був повідомлений про судовий розгляд справи, а про наявність рішення, яким з нього стягнуто кошти за даним кредитним договором, дізнався від державного виконавця.

Банк безпідставно нарахував заборгованість за спірним кредитним договором, адже він повністю повернув тіло кредиту та сплатив відсотки.

Окрім того, звертає увагу суду на ту обставину, що позивач пропустив строк звернення до суду. Внаслідок порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства щодо виклику сторін, він був позбавлений можливості заявити клопотання про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили застосувати строк позовної давності. Також зазначили, що банк зловживає наданими йому процесуальними правами, оскільки двічі звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором. Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 27 червня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. На даний час вказане рішення також перебуває на розгляді в апеляційному суді.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 7 травня 2008 року отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 3000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Оскільки відповідач у встановлений договором строк не виконав свої зобов’язання, з нього підлягає стягненню заборгованість за кредитом, яка станом на 22 листопада 2013 року становить 20563 грн. 49 коп., в тому числі: заборгованість зі сплати тіла кредиту в сумі 2459 грн. 01 коп.; заборгованість за відсотками в сумі 10139 грн. 08 коп.; 6510 грн. - комісійних нарахувань; а також штрафи: 500 грн. (фіксована частина), 955 грн. 40 коп. (процентна складова).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком.

Судом встановлено, що 7 травня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно з яким відповідачеві наданий кредит в сумі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% річних.

Зазначений договір складається із заяви, підписаної ОСОБА_1, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, а також Тарифів банку.

Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконував передбачені договором умови щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків, станом на 22 листопада 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 20563 грн. 49 коп., яка складається із: боргу зі сплати тіла кредиту в сумі 2459 грн. 01 коп.; заборгованості за відсотками в сумі 10139 грн. 08 коп.; 6510 грн. - комісійних нарахувань; а також штрафів: 500 грн. (фіксована частина), 955 грн. 40 коп. ( процентна складова). За таких обставин банк 21 березня 2014 року звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вказаних коштів та ухвалою судді від 14 квітня 2014 року відкрито провадження у даній справі.

В судовому засіданні також встановлено, що 7 квітня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» повторно звернувся до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором, яка станом на 16 березня 2014 року становила 21713 грн. 60 коп.

Провадження у даній справі відкрито 12 травня 2014 року та 27 червня 2014 року ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, яке на даний час також є предметом апеляційного розгляду.

Відповідно до ст.ст. 1054, 526 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_1 не надав суду доказів на спростування наявності заборгованості перед позивачем, що свідчить про обгрунтованість позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Разом з тим, у задоволенні позову слід відмовити за пропуском строку позовної давності.

Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом зазначеного строку жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Однак, зазначена обставина не свідчить про те, що договір не має строку виконання.

Згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг, наданих позивачем, мінімальний обов’язків платіж – це розмір боргових зобов’язань позичальника, які щомісячно підлягають сплаті ним протягом строку дії картки.

Правилами користування платіжною карткою передбачено, що строк дії картки зазначається на лицевій стороні картки ( місяць і рік). Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця ( п.3.1.1).

У п. 3.1.3 зазначених Правил міститься положення про те, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк ( шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії картки) не надійшла письмова заява держателя картки щодо закриття карткового рахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картковому рахунку для оплати послуг щодо здійснення операцій по картковому рахунку, та при дотриманні інших умов продовження терміну дії картки, передбачених договором.

Відповідно до п. 5.4 Правил погашення кредиту у повному обсязі здійснюється не пізніше останнього дня місяця, зазначеного на платіжній картці ( у полі «місяць»).

Пунктом 9.4 Умов також передбачено, що у разі наявності перевитрати платіжного ліміту по картці та непогашення його клієнтом на протязі шести місяців, картка закривається, подальше відновлення дії можливе лише після повного погашення заборгованості.

При укладенні спірної угоди сторони дійшли згоди, що кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки.

Долучена до матеріалів справи довідка ПАТ КБ «ПриватБанк» від 4 червня 2015 року містить інформацію про те, що строк дії картки, виданої ОСОБА_1 за спірною угодою, закінчився у червні 2010 року. Доказів того, що відповідачеві була видана нова платіжна картка, матеріали справи не містять.

Наявна в матеріалах справи виписка з рахунку свідчить про те, що останній платіж за даним кредитним договором здійснений ОСОБА_1 18 вересня 2008 року. З позовними вимогами банк звернувся 21 березня 2014 року.

Відповідно до положень ст. 257 та ч.3 ст.267 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не був належним чином повідомлений про судові засідання. Судові повістки, направлені за його адресою, повернулись до суду із відміткою працівників поштового відділення про причини невручення – за закінченням терміну зберігання.

За таких обставин, відповідач був позбавлений можливості скористатись наданими йому процесуальними правами, зокрема, звернутись до суду із заявою про застосування строку позовної давності.

Недотримання судом першої інстанції норм цивільного процесуального права щодо виклику відповідача в судове засідання, призвело до порушення його прав. Маючи на меті поновити порушені процесуальні права, останній звернувся із заявою про застосування строку позовної давності під час апеляційного розгляду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Враховуючи вищезазначене, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового,- про відмову у задоволенні позовних вимог.

.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 4 червня 2014 року скасувати, ухваливши нове,- про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» за пропуском строку звернення до суду.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Судді: