ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

УХВАЛА

"17" червня 2015 р.Справа № 922/3481/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали заяви Військового прокурора Харківського гарнізону про забезпечення позову у справі

за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону м. Харків в інтересах держави в особі ДП "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальність "Еко-Комуненерго", м. Харків

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Харківського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева" до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить витребувати у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" на користь Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, м. Харків, вул. Плеханівська, 126 шляхом складання акту приймання-передачі.

Крім того, прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити відповідачеві та іншим особами вчиняти дії що стосуються предмету спору, а саме щодо передачі, розпорядження, відчуження майна - нежитлової будівлі літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, в зв'язку з намаганням усунення перешкоджань у розпорядженні спірним нерухомим майном.

В обґрунтування вказаної заяви, прокурор зазначає, що TOB "Еко- Комуненерго", під час розгляду господарським судом Харківської області справи №5023/7457/11 (н.р. 60/318-10) про визнання недійсним іпотечного договору №805/13/26/6-408 від 22.03.2006 року та під час розгляду господарським судом м. Києва справи №910/25071/14 про визнання недійсним іпотечного договору №805/13/26/6-1492 від 19.09.2006 року, відповідно до яких було передано в іпотеку, зокрема, нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, почало вчиняти дії, направлені на усунення перешкод для розпорядження зазначеним нерухомим майном.

Зокрема, у грудні 2014 року TOB "Еко-Комуненерго" подано позов до Комінтернівського районного суду м. Харкова про звільнення майна (будівлі літ. "Р/1-7") з-під арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

В підтвердження вказаного факту прокурором надані: копія позовної заяви TOB "Еко-Комуненерго", копія ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30.01.2015 року по справі №641/93/15-ц та копія ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20.03.2015 року по справі №641/93/15-ц.

На підставі викладеного, прокурор вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову, може зробити немож ливим виконання рішення господарського суду, оскільки відповідач намагатиметься відчужити спірний об'єкт нерухомого майна.

Дослідивши заяву прокурора про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору (ч. 1 ст. 67 ГПК України).

В п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16).

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що рішенням господарського суду м. Києва від 12.03.2015 року по справі №910/25071/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року, визнано недійсним іпотечний договір від 19.09.2006 року №805/13/26/6-1492, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева", посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Кошель Т. В. за реєстровим номером 3382, відповідно до п. 1.1 якого передано в іпотеку, зокрема, вищевказану нежитлову будівлю літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 26.03.2015 року по справі №5023/7457/11 (н.р. 60/318-10), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 року, визнано недійсним іпотечний договір №805/13/26/6-408 від 22.03.2006 року, укладений між ДП "Завод ім. В.О. Малишева" та Харківською обласною філією АКБ СР "Укрсоцбанк", додатковий договір №1 від 31.05.2006 року, додатковий договір №2 від 27.12.2006 року та додатковий договір №3 від 17.07.2008 року, відповідно до яких також передано в іпотеку, зокрема нежитлову будівлю літ. "Р/1-7", загальною площею 17323,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Україна, м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

З наданих прокурором доказів вбачається, що відповідач (TOB "Еко-Комуненерго") дійсно вчиняє підготовчі дії для відчуження спірного майна. Так, у грудні 2014 року TOB "Еко-Комуненерго" під час розгляду вищезазначених справ подало позов до Комінтернівського районного суду м. Харкова про звільнення майна (будівлі літ. "Р/1-7") з-під арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (справа №641/93/15-ц). Зазначена справа була закрита у зв'язку з непідсудністю справи судам цивільної юрисдикції. Вказані дії TOB "Еко-Комуненерго" свідчать про намагання усунути перешкоди у розпорядженні вищезазначеним нерухомим майном з метою очевидної подальшої реалізації предмету іпотеки третім особам.

Суд наголошує, що предметом розгляду даної справи є витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" на користь Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" нежитлової будівлі літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, отже реалізація відповідачем нежитлової будівлі літ. "Р/1-7" значно утруднить повернення зазначеного майна державі Україна, суттєво ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду по даній справі, а відтак наявні достатні підстави для забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві та іншим особами вчиняти дії що стосуються предмету спору, а саме щодо передачі, розпорядження, відчуження майна - нежитлової будівлі літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

В п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора щодо забезпечення позову є обґрунтованими, адекватними та такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.

Судом встановлена наявність зв'язку між зазначеним прокурором заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

З огляду на наведене, суд, вважає за необхідне, заяву військового прокурора Харківського гарнізону про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві та іншим особами вчиняти дії що стосуються предмету спору, а саме щодо передачі, розпорядження, відчуження майна - нежитлової будівлі літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126 задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 66, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву військового прокурора Харківського гарнізону про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Комуненерго" (код ЄДРПОУ 34754224) та іншим особами вчиняти дії що стосуються предмету спору, а саме щодо передачі, розпорядження, відчуження майна - нежитлової будівлі літ. "Р/1-7" загальною площею 17323,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

Суддя Т.В. Інте