Справа № 2-42/10

б/н

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2010 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

Головуючого-судді Колупаєва В.В.

При секретарі Ямковій О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину будинку № 3-а по провулку 3-му Польовому, м.Житомира , як за спадкоємцями , після смерті ОСОБА_4 , що помер 16.07.2007 року , оскільки вони більш ніж пять років до його смерті проживали однією сім'єю , піклувалися та турбувалися про нього..

В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позов повністю із викладених у ньому підстав.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнав повністю з тих підстав , що ОСОБА_4 проживав окремо від позивачів, з якими були напружені відносини, вони не піклувалися про ОСОБА_4 , а останній сам був здатний себе утримувати.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу , дослідивши матеріали справи вважає позов таким , що не підлягає до задоволення виходячи із наступного .

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 29.10.1950 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що стверджується свідоцтвом про шлюб.

Від данного шлюбу у них 01.01.1952 року народився син ОСОБА_6

04.11.1963 року під час перебування в зареєстрованому шлюбі батьки ОСОБА_6 за спільні кошти придбали будинок № 3-а по провулку 3-му Польовому , м.Житомира , який був оформлений договором купівлі - продажу від 04.11.1963 року на ОСОБА_4 В подальшому за ОСОБА_4 стало рахуватись 64/100 ідеальних часток будинку № 3-а по провулку 3-му Польовому, м.Житомира .

Згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 29.12.1969 року Про порядок введення в дію КпШС України та ст.ст.22,28 КпШС України , майно, нажите подружжям за час шлюбу до 01.01.1970 року , є його спільною сумісною власністю подружжя і разі поділу його, їх частки визнаються рівними.

Отже 64/100 ідеальних часток будинку №3-а по провулку 3-му Польовому , м.Житомира було спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5

ОСОБА_5 08.11.2006 року померла і після її смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину 64/100 ідеальних часток будинку № 3-а по провулку 3-му Польовому, м.Жтомира.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 10.12.2008 року за ОСОБА_6 , як за спадкоємцем за законом після смерті матері було визнано права власності на 32/100 ідеальних часок будинку № 3-а по провулку 3-му Польовому. м.Житомира. Вказане рішення вступило в закону силу.

16.07.2007 року помер ОСОБА_4 і після його смерті відкрилась спадщина на частину будинку № 3-а по провулку 3-му Польовому. м.Житомира.

Згідно вироку Корольовського районного суду м.Житомира від 20.12.2007 рок; ОСОБА_6 був визнаний виним у вбивстві свого батька ОСОБА_4 та буз засуджений за ч.І ст.115 КК України до 9 років позбавлення волі. Даний вирок вступив в закону силу.

ОСОБА_6 відповідно до ст.1224 ЦК України позбавлений права на спадкування майна свого батька.

Позивачі по справі є дружиною та дочкою ОСОБА_6 , однак не являються спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4

Згідно ч.2 ст.1259 ЦК України , фізична особа , яка є спадкоємцем за законом наступних черг , може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги , яка має право на спадкування , за умови , що вона протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала , надавала іншу допомогу спадкодавцеві , який через похилий вік , тяжку хворобу або каліцтво був у безпорядному стані.

Відповідно до ст.1264 ЦК України , у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцем однією сімє'ю не менше як пять років до часу відкриття спадщини.

Судом також встановлено , що ОСОБА_4 разом з дружиною, що померла 08.11.2006 року, проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, Житомирськог: району, Житомирської області.

Позивачі по справі зареєстровані та проживають з 14.11.1990 року по провулку 3-му Польовому,3-а м.Житомира.

До смерті ОСОБА_4 позивачі не проживали з останнім однією сімє'ю та не утримували ОСОБА_4 , оскільки проживали за різними адресами та різними сім'ями. Згіно вказаного вироку суду відносини між сином, членами його сім'ї, а саме позивачами по справі, та ОСОБА_4 були неприязні. ОСОБА_4 мав не малу пенсію , як учасник Великої Вітчизняної війни, безкоштовне медичне обслуговування та здатний був себе утримувати.

Також ОСОБА_4 мав задовільний стан здоров'я і в безпорадному стані не перебував, що стверджується висновком судово-медичної експертизи за № 131 від 28.10.2008 року та показами допитаних в судовому засіданні свідків. Помер ОСОБА_4 внаслідок протиправних дій свого сина , а не за своїм віком.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1258, 1259, 1264 ЦК України ст.ст.10, 11, 30, 60, 88, 215, 218 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно залишити без задоволення за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 10 днів з дня його проголошення подачею заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження .

Суддя В. В. Колупаєв