Справа № 2 - 835/2009
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2009 года Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючий суддя Большаков Ю.М.
при секретарі Мінабілєві Е.М.
за участю позивача ОСОБА_1
представників
позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу
за позовом
ОСОБА_1 до Бахчисарайської пересувної механізованої колони № 9
про визнання недійсним і скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся 06.06.2007 року у Бахчисарайський районний суд з позовною заявою, де заявив вимоги визнати недійсним наказ № 3 від 01 лютого 2007 року, скасувати наказ № 4 від 07.05.2007 року про його звільнення за скороченням штату, поновити його на роботі на посаді начальника ділянки виробничої бази ПМК-9,стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути 1700 гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що він довгий час працював на посаді начальника ділянки виробничої бази пересувної механізованої колони – 9 (надалі ПМК-9) у місті Бахчисарай, 17 травня 2007 року отримав листа з повідомленням, яким було повідомлене про звільнення з роботи на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України, тобто за скороченням штатів, але з приказом № 3 від 01.02.2007 року його ніхто не знайомив. Вважає, що реорганізації підприємства не відбулося, його звільнення не ґрунтується на виробничої необхідності. Моральна шкода заподіяна тим, що йому не надавали документи, пов’язані з трудовою діяльністю, не видане трудову книжку, що перешкоджало працевлаштуванню і потягло порушення нормальних життєвих відносин, а також інших негативних наслідків.
Ухвалою Бахчисарайського районного суду 14.03.2008 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду через то, що він шість раз не з’являвся у судове засідання (а. с. 123), яка ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим 23.09.2009 року скасована, справу повернуто для розгляду спору за суттю (а. с. 167).
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі і пояснили, що передбачених законом підстав для звільнення не було, а процедура звільнення не відповідала порядку, передбаченому законом, що є підставою для скасування наказів, поновлення Бундіна на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача позовних вимог не визнав і пояснив, що процедуру звільнення позивача було виконане у відповідності до закону, але той ухилявся підписувати оголошені накази, сховав трудову книжку, а потім вимагав надати йому дублікат, посилаючись на те, що трудова книжка втрачена. Також відмовлявся отримувати гроші, які необхідно було видати після звільнення посилаючись на те, що адвокат заборонив йому це робити. Вважає, що вивчених судом доказів достатньо, щоб відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення осіб, які прийняли участь по справі, вивчивши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
За вимогами ст.. ст.. 10, 11, 60, 61 ЦПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Так, сторони по справі визнали, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 Віктор Васильович з січня 1967 року працював у Бахчисарайської ПМК-9 (раніше Міжколгоспбуд) спочатку на посаді майстра ділянки, а потім начальника ділянки (а. с. 48). Наказом № 3 від 01.02.2007 року по ПМК-9 у зв’язку з відсутністю фронту робіт по будівництву з 1997 року, із-за відсутності фінансування системи будівництва було вирішено звільнити з 30 квітня 2007 року у зв’язку з скороченням штату, попередив за 2 місяця із сплатою вихідної допомоги ОСОБА_1 і ОСОБА_4 (а. с. 51), з яким ОСОБА_4 ознайомився, про що свідчить його підпис, а ОСОБА_1 Знайомитися з наказом відмовився, про що свідчить складений 26 лютого 2007 року акт (а. с. 50). Про реальний намір підприємства провести скорочування штату свідчать звітність про запланове вивільнення працівників станом на 30.04.2007 року і прийняття ії до відома Бахчисарайським районнім центром зайнятості (а. с. 36 – 38), показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
На підставі наказу № 3 від 01.02.2007 року наказом № 4 від 07.05.2007 року ОСОБА_1 звільнено з 07 травня 2007 року по п. 1 ст. 40 КЗпПП України скорочення штатів, з виплатою місячної допомоги (а. с. 47). При цьому начальник ПМК-9 діяв у межах своїх повноважень відповідно до Статуту Бахчисарайської ПМК-9 (а. с. 55 – 70), узгодження на звільнення ОСОБА_1 з боку профспілкового органу потреби не було, оскільки профспілкова організація на підприємстві не існувала, внаслідок чого ОСОБА_1 не міг займати обраної посади (а. с. 85, 86, 117, 119 – 120). Оскільки порушень ст.. 41, 49-2, 49-3 Кодексу законів по працю України при звільненні ОСОБА_1 суд не вибачає, тому підстав для визнання незаконним наказу про попередження на звільнення, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди суд не знаходить. Суд визнає, що з позивачем не проведено остаточний розрахунок на час звільнення, але таких вимог ОСОБА_1 не заявляв.
Судові витрати, відповідно до ст.. 88 ЦПК України, суд приймає на рахунок держави.
Відповідно до ст.. ст.. 41, 49-2, 49-3 Кодексу законів по працю України, керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення і протягом двадцяти днів після цього поданням апеляційної скарги або у порядку, визначеному ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги і доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Головуючий