ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"07" квітня 2015 р.                                                                                 Справа № 809/1128/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду питання про витребування доказів в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_3

до Івано-Франківської митниці Головного управління Міндоходів України в Івано-Франківській області

до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві

про скасування рішень № 206000003/2014/01043, № 206000003/2014/001040/2 від 13.11.2014 року, про стягнення 9081,67 грн. надміру сплаченого державного мита, 1022,39 грн. зайво понесених витрат

          В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківської митниці Головного управління Міндоходів України в Івано-Франківській області, до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, про скасування рішень № 206000003/2014/01043, № 206000003/2014/001040/2 від 13.11.2014 року, про стягнення 9081,67 грн. надміру сплаченого державного мита, 1022,39 грн. зайво понесених витрат.

Судом встановлено, що оскарженими рішеннями Івано-Франківською митницею відмовлено в митному оформленні товару - автомобіля згідно поданої ОСОБА_3 митної декларації № 206050000/2014/404299 від 12.11.2014 року та проведено коригування митної вартості товару за резервним методом. При цьому, як зазначено в оскаржених рішеннях, 2-3 методи визначення митної вартості не застосовані у зв’язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари (ст.ст. 59, 60 Митного кодексу України), та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів 4 і 5 (ст.ст. 62, 63 Митного кодексу України).

В судовому засіданні представнику відповідача - Івано-Франківської митниці запропоновано надати суду документи в підтвердження відсутності в контролюючого органу інформації щодо договорів на ідентичні чи подібні (аналогічні) товари. Однак представник позивача зазначив про те, що вказана інформації знаходиться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної митної служби України, та є інформацією з обмеженим доступом, і може бути подана суду на лише на підставі судового рішення про її витребування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав необхідність витребування у відповідача всіх документів та джерел інформації, в тому числі й з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, що стосуються підстав прийняття оскаржених рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку витребувати у Івано-Франківської митниці інформацію з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, що стосується причин відмови в митному оформленні товару - автомобіля та коригування митної вартості товару згідно поданої ОСОБА_3 митної декларації № 206050000/2014/404299 від 12.11.2014 року, шляхом подання належним чином завірених витягів з вказаної бази.

Керуючись частиною 5, 6 статті 11, частиною 3 статті 71, статтями 160 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

У Х В А Л И В:

Витребувати у Івано-Франківської митниці інформацію з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, що стосується причин відмови в митному оформленні товару - автомобіля та коригування митної вартості цього товару згідно поданої ОСОБА_3 митної декларації № 206050000/2014/404299 від 12.11.2014 року, шляхом подання належним чином завірених витягів з вказаної бази.

Витребувані докази надати суду до 16.04.2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

Ухвала суду про витребування доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Також суд роз’яснює, що відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України, частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, що набрали законної сили, є обов’язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємства, установ та організацій, посадових та службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає обов’язковому виконанню на всій території України.

Суддя                                                                                  Боршовський Т.І.