Справа № 22-319/2009р.                                          Головуючий  в 1 інстанції: Радченко Г. А.

Категорія    52                                                             Доповідач: Кузнецова   О. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2009 року лютого місяця 16 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області  в  складі:

головуючого      Коровайко О.І.

суддів  Закарян К.Г. Кузнєцової О.А.

при  секретарі   Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Херсонрибгосп» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 4 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Херсонрибгосп» про стягнення заборгованості по зарплаті, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

встановила:

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 4 листопада 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ВАТ «Херсонрибгосп» на користь ОСОБА_1 заборгованість по зарплаті в сумі 3856,68 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 10290,78 грн., а також на користь держави 141,47 грн. судового збору та на користь Територіального управління Державної судової адміністрації в Херсонській області 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі ВАТ «Херсонрибгосп» просить рішення суду змінити в частині стягнення з ВАТ «Херсонрибгосп» виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 6279,12 грн. на користь ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального закону.

Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум,  що належать йому від підприємства

провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені вище строки при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. з 22.05.1979 року по 17.06.2 007 року працювала у відповідача бухгалтером, що вбачається з трудової книжки останньої.

В день звільнення та наступний день розрахунок з позивачкою здійснений не був.

Згідно наданої відповідачем довідки заборгованість по заробітній платі позивачки складає 3856,69 грн., проти чого відповідач не заперечував.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок, що на підставі ст.ст. 116, 117 КЗпП України позивачка має право на виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, правильно врахував суму її середньоденної зарплати - 29,07 грн., час затримки, який складає 354 робочі дні та зробив правильний розрахунок середнього заробітку за час затримки, який складає 10290,78 грн.

Висновки суду мотивовані належним чином, підтверджуються матеріалами справи та доказами, перевіреними у судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують. Посилання апелянта про відсутність вини підприємства у невиплаті належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цього відповідачем не надано, а судом такі докази і обставини не встановлені.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонрибгосп» відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 4 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.