Справа № 2-480/09

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 лютого 2009 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого-судді Деркача О.Г.,

секретаря Лящинської М.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства “Чернігівторф” про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ДП “Чернігівторф” про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати в сумі 1081 грн. 89 коп., середнього заробітку за період затримки розрахунку в сумі 11038 грн. 68 коп., компенсації втрати частини заробітної плати у зв‘язку з порушенням строків її виплати в сумі 159 грн. 03 коп., заборгованості за авансовими звітами в сумі 72 грн. 00 коп. та стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн. Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що працювала на посаді менеджера відділу маркетингу у ДП «Чернігівторф». Наказом № 2-к від 21.01.2008 року була звільнена у зв‘язку зі зміною істотних умов праці згідно п.6 ст.36 КЗпП України. Підприємство частково виплатило заборгованість із заробітної плати, але фактичний розрахунок не проведений, на день подачі позову до суду заборгованість становить 1081 грн. 89 коп. Вказує, що відповідач повинен виплатити на її користь середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 11038 грн. 68 коп. (324 кал.дні х 34,07 грн. середньоденний заробіток), компенсацію втрати частини заробітної плати у зв‘язку з порушенням строків її виплати в сумі 159 грн. 03 коп. (1081,89 х 14,7%), заборгованості за авансовими звітами в сумі 72 грн. 00 коп.. Вказує, що неправомірні дії відповідача спричинили їй моральну шкоду: втратила нормальні життєві зв‘язки, вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, відстоювання своїх законних прав та інтересів, постійні хвилювання призвели до погіршення стану здоров‘я, яку оцінює в 1000 грн.

09.02.2009 року позивач в судовому засідання позовні вимоги уточнила, а саме просила стягнути з ДП «Чернігівторф» на її користь середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 13082 грн. 88 коп. (384 кал. дні х 34.07 грн.)

В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги уточнила, а саме просила стягнути з ДП «Чернігівторф» на її користь середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 9437 грн. 39 коп. (277 роб. днів х 34.07 грн.) та остаточно просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 1081 грн. 89 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 9437 грн. 39 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв‘язку з порушенням строків її виплати в сумі 159 грн. 03 коп., заборгованість за авансовими звітами в сумі 72 грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 1000 грн. і виклала пояснення зазначені в позовній заяві. Крім того, вона доповнила, що ДП «Чернігівторф» є збитковим підприємством.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв‘язку з порушенням строків її виплати, заборгованості за авансовими звітами. Не визнав позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку у зв»язку з відсутністю вини відповідача. Зазначив, що пропущений строк позовної давності, те що моральна шкода не доведена.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. При цьому суд виходить з наступного:

ОСОБА_1 працювала в ДП “Чернігівторф” на посаді менеджера зі збуту відділу маркетингу з 16.09.2005 року, 21.01.2008 року звільнена з займаної посади у зв‘язку із зміною істотних умов праці згідно п.6 ст.36 КЗпП України (а.с.15).

Згідно довідки ДП «Чернігівторф» про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 26.11.2008 року становить 1081 грн. 89 коп. (а.с.8), що визнається представником відповідача, за таких обставин, вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.

 Відповідач порушив право позивачки щодо строків розрахунку при звільненні, що передбачено ст. 116 КЗпП України, тому відповідно до ст. 117 КЗпП України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

 Визначаючи розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд враховує, середньоденну заробітну палату позивача, час затримки відповідачем розрахунку при звільненні, проте, бере до уваги що відповідач є сезонним та збитковим підприємством паливо – енергетичного комплексу, стале функціонування якого забезпечується спеціальним Законом України від 23 червня 2005 року №2711, а заявлена сума відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача у розмірі 9437 грн. 39 коп. є не співмірною із розміром заборгованої заробітної плати в сумі 1081 грн. 89 коп. і приходить до висновку, що розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має становити 2248 грн. 62 коп.

 Оскільки відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв‘язку з порушенням строків її виплати в розмірі 150 грн. 03 коп. та заборгованості за авансовими звітами в розмірі 72 грн. 00 коп., то ці грошові кошти також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

 Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв‘язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках позивача, виниклих у зв’язку з не виплатою заробітної плати і приходить до висновку, що з урахування засад розумності, виваженості та справедливості, сума у 200 грн. гривень буде адекватною нанесеній моральній шкоді ОСОБА_1

 Підлягають стягненню з відповідача судові витрати: в доход держави державне мито в сумі 59 грн. 50 коп.; на користь державного бюджету витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглянув позов в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 195, 196, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства “Чернігівторф” про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

 Стягнути з Державного підприємства “Чернігівторф” на користь ОСОБА_1 1081 грн. 89 коп. заборгованості по заробітній платі, 2248 грн. 62 коп. середнього заробітку за період затримки розрахунку, 159 грн. 03 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв‘язку з порушенням строків її виплати, 72 грн. 00 коп. заборгованості за авансовими звітами, 200 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства “Чернігівторф” державне мито в доход держави в сумі 59 грн. 50 коп.

Стягнути з Державного підприємства “Чернігівторф” на користь державного бюджету м.Чернігова (банк ГУДКУ у Чернігівській області р/р 31214259700002, код ЄДРПОУ 22825965, МФО 853592) - 30 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів і наступною подачею апеляційної скарги на протязі 20 днів після подачі заяви.

Суддя Новозаводського

районного суду м.Чернігова:        О.Г.Деркач