№ справи 10-132/2008 Головуючий 1 інстанції - Мосьонд І. А.
Категорія ст.236-7 КПК України Доповідач - Бачурін О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду І м. Києва у складі:
головуючого судді - Полтавцевої Г.А.
суддів - Бачуріна О.В., Чорного О.М.
за участю прокурора - Сказко І.В.
адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 6 лютого 2008 року апеляцію прокурора на постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року задоволена частково скарга адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 і скасована постанова старшого прокурора управління Генеральної прокуратури України Сказко І.В. від 6 листопада 2006 року в частині порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах відносно службових осіб ТОВ „Паливекосервіс" за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч.3 ст. 212 КК України, і відмовлено в порушенні кримінальної справи.
2
Приймаючи цю постанову, районний суд виходив з того, що кримінальна справа порушена без достатніх приводів і підстав та без дотримання слідчим вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України. При цьому суд прийшов до висновку про те, що прокурор неправильно виніс постанову тільки на підставі довідки про результати дослідження повноти оплати податку на додану вартість ТОВ „Паливекосервіс" від 06.11.2006 року, що суперечить діючому податковому законодавству, оскільки повинен бути акт податкової перевірки, який згідно того ж законодавства підлягає узгодженню. Окрім того, були відсутні дані про причетність службових осіб цього товариства та ОСОБА_2 до створення ТОВ „Лавантера" для прикриття незаконної діяльності та ухилення від сплати податків.
Не погодившись з таким рішенням, прокурор звернувся з апеляцією, в якій з уточненнями при апеляційному розгляді просить скасувати постанову суду в частині скасування постанови про порушення кримінальної справи і відмови в порушенні справи за ч.3 ст. 212 КК України, та відмовити в задоволенні скарги адвоката в цій частині, а в частині скасування постанови про порушення кримінальної справи і відмови в порушенні справи за ч. 2 ст. 205 КК України, постанову суду залишити без змін, посилаючись на те, що висновок суду не відповідає матеріалам справи і нормам кримінально-процесуального законодавства, в порушенні якого не були досліджені приводи і підстави до порушення кримінальної справи і не з'ясувано, що приводами було безпосередньо виявлення ознак злочину працівниками Генеральної прокуратури України під час перевірки додержання законності при реалізації природного газу, видобутого із газових свердловин, розташованих на території України, яка проводилася у відповідності до вимог ст.ст. 19, 20 Закону України „Про прокуратуру", а підставами -встановлені факти ухилення від сплати податків на суму більш 15 млн. гривень шляхом завищення матеріальних затрат, а саме: перерахування коштів в якості передплати за постачання газу підприємству, яке не займається діяльністю на газовому ринку України. Як вважає апелянт, справа порушена за результатами прокурорської, а не податкової перевірки, за якої повинен складатися акт згідно податкового законодавства, тому при
3
винесенні оскаржуваної постанови могли бути враховані інші дані -висновки спеціалістів, експертів тощо.
В запереченнях адвокат ОСОБА_1 вважав апеляцію прокурора безпідставною і необгрунтованою, оскільки довідка не є достатнім документом для вирішення питання до порушення справи і вважав, що для цього потрібен акт податкової перевірки.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію в повному обсязі, адвоката, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали по справі, колегія суддів вважає апеляції обґрунтованими з наступних підстав.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Цих вимог закону, передбачених ст. 236-8 КПК України, суд не дотримався, не дослідив в повному обсязі приводи і підстави для порушення справи, на які посилався в апеляції прокурор, і, досліджуючи наявність об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину, фактично вдався до оцінки доказів, з точки зору їх достовірності, достатності для встановлення зазначених ознак складу злочину, і відповідності цих доказів вимогам податкового законодавства.
Таким чином, суд вийшов за межі наданих йому повноважень і став вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, чим істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону, а саме: ст. 236-8 КПК України, яке відповідно до ст. 367 КПК України тягне за собою скасування судового рішення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає необхідним постанову суду скасувати і направити її на новий судовий розгляд.
При новому розгляді слід неухильно дотриматися вимог ст. 236-8 КПК України, дослідити в повному обсязі приводи і підстави для порушення
4
справи та додержання вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України і прийняти відповідне законне рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2007
року, якою задоволена частково скарга адвоката ОСОБА_1 в
інтересах ОСОБА_3 і скасована постанова старшого прокурора
управління Генеральної прокуратури України від 6 листопада 2006 року в
частині порушення кримінальної справи за фактом фіктивного
підприємництва та ухилення від сплати податків в особливо великих
розмірах відносно службових осіб ТОВ „Паливекосервіс" за ч. 2 ст. 205 та
ч.3 ст. 212 КК України, і відмовлено в порушенні кримінальної справи за
тими ж ознаками злочинів, скасувати і повернути и на новий розгляд до
того ж суду іншим суддею.