Справа № 521/2965/13-ц

Провадження № 2/521/3768/13

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2013 року

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого – судді Гуревського В.К.

за секретаря – Дімітрової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи у цивільній справі за позовом ПАТ “Порто-Франко” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів,

за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ “Порто-Франко”, Приватний нотаріус ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про захист прав малолітньої дитини, про визнання договору іпотеки недійсним, -

в с т а н о в и в :

В Малиновському районному суді м. Одеси перебуває цивільна справа за означеними позовами.

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про призначення судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій за кредитною угодою, укладеною № 1711/1-08 від 03.10.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ “ПОРТО-ФРАНКО”, відповідно до ЗУ “Про судову експертизу” та Наказу Міністерства юстиції України № 1950/5 від 26.12.2012 року про внесення змін до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, посилаючись на таке.

В матеріалах справах знаходиться позовна заява ПАТ “ПОРТО-ФРАНКО” та заява про

збільшення позовних вимог. Відповідно до позовної заяви на час подання позову 25 лютого 2013 року заборгованість складала 206143,84 грн. Через місяць 21 березня 2013 року банк подає заяву про збільшення розміру позовних вимог та заборгованість стає 429830,02 грн. Тобто за місяць заборгованість збільшена більше чим у два разі.

П. 4.2 Кредитного договору вказує, що банк для видачі кредиту відкриває ОСОБА_1 рахунок № 22338953901. Договір на відкриття рахунку до справи не наданий. П. 3.2 вказує, що кредит повертається на рахунок № 22338953901. Згідно з Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою НБУ № 492 від 12.11.2003 р. (зі змінами) - при відкритті рахунку повинен був підписаний окремий договір та Додатки № 4 та 5 до договору. Як видно з матеріалів справи даного договору немає.

Також в Кредитному договорі не вказано, як з одного рахунку кошті будуть потрапляти окремо на погашення тіла кредиту та відсотків. Тобто кошти потрапляли на один рахунок.

Банк не надав суду інформацію був чи ні даний кредит віднесений до категорії “безнадійний” (якщо віднесений, то з якого періоду) та було чи ні списання даного кредиту як “безнадійного” (якщо списаний з якого періоду) відповідно до вимог Постанови Правління НБУ № 279 від 06.07.2000 р. (зі змінами).

Банком не надано до суду первинні документи (рух по рахункам), оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, без яких розмір заборгованості Позичальника перед Банком, а також суми штрафних санкцій та відсотків, не може бути безперечними. Розрахунок заборгованості не може бути безспірним документом.

Також в позовної заяві, в Кредитному договорі № 1711/1-08 від 03.10.2008 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ “ПОРТО-ФРАНКО” та заяві на видачу готівки № 5397 від 03.10.2008 р. вказано, що кредит видавався на придбання нерухомості, а як видно з документів, нерухомість була у власності ОСОБА_1 та закладалася в іпотеку. Банком ніде в позові це не відображено.

Банк намагається провести стягнення на єдине житло ОСОБА_1, при цьому не надав суду жодного документу, який би підтверджував дійсній розміру заборгованості, а також що наданий розрахунок відповідає умовам договору. Питання про правильність нарахування заборгованості ні ОСОБА_1, ні суд, ні представник банку без наявність наявності необхідних документів та необхідних знань не зможе.

На вирішення експертизи відповідач просить поставити такі питання:

Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 (по сплаті пені, процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед ПАТ

“ПОРТО-ФРАНКО” умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору № 1711/1-08 від 03.10.2008 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором ?

Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором вимогам Положення про кредитування банку?

Чи підтверджується бухгалтерськими та первинними документами нецільове використання кредитних коштів за угодою (№ 1711/1-08 від 03.10.2008 року) ?

Чи підтверджується документально дотримання банком (назва) відповідних нормативів відрахувань до страхового резерву?

Чи відповідає перелік документів, наданих банку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для

отримання кредитних коштів за кредитною угодою, чинному Положенню про

кредитування ?

Чи підтверджується документально вартість майна, наданого в іпотеку за кредитною угодою?

Оскільки з'ясування вищезазначених обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, є необхідність призначення експертизи.

Відповідач просив доручити проведення експертизи експертам Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Представник позивача та представник Приватного нотаріуса ОСОБА_3 заперечували проти призначення експертизи.

Заслухавши пояснення сторони у справі щодо призначення експертизи, розглянувши клопотання, матеріали справи, суд вважає заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню.

Більшість питань, які просить поставити перед експертом відповідач, стосуються укладення кредитного договору. Згідно рішення Апеляційного суду Одесткої області від 13.02.2013 року підтверджено наявність заборгованості відповідача перед ПАТ “Порто-Франко” на підставі укладеного кредитного договору.

Стосовно неправильності нарахування відсотків та пені, то відповідач не надав жодного доказу щодо такого неправильного чи спірного нарахування.

Керуючись ст. ст. 143, 144, п. 5 ст. 202 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи – відмовити.

Ухвала суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

СУДДЯ В.К.Гуревський