Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1276/2006р. Головуючий у першій
Інстанції Завгородня Л.М.
Категорія 40 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов B.C.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Алєєвої Н.Г.,
суддів - Зотова B.C., Сундукова В.М.,
при секретарі - Благовідові А.В.
за участю ОСОБА_1., представник РЄП -19, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Гагарінського району М.Севастополя від 07 червня 2006р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до РЕП -19 про поновлення на роботі, скасування наказів від 31.12.2003р. і 31.01.2004р., стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2004р. ОСОБА_1. звернулась з позовом до РЕП -19 про поновлення на роботі, скасування наказів від 13.12.2003р. і 31.01.2004р., стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Вимоги мотивовані тим, що з травня 2006 р. вона працювала в РЕП-19 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач незаконно звільнив її за наказом №НОМЕР_1. по ст. 40 п.1 КЗПП України, перевів на 0,5 ставки, наклав дисциплінарне стягнення і позбавив премії за січень 2004р.
Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 07 червня 2006р. позов ОСОБА_1. задоволений частково, постановлено відмінити наказ №НОМЕР_2. про переведення на 0,5 ставки ІНФОРМАЦІЯ_1, відмінити наказ №НОМЕР_3. про накладання дисциплінарного стягнення, стягнути з РЕП -19 на користь ОСОБА_1. різницю у сумі 1188,42 грн. і моральну шкоду у сумі 500 грн., в решті частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду в частині звільнення по скороченню штатів, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції неправомірно застосував норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що суд не дав оцінки тому факту, що її функціональні обов'язки головного економіста не були скорочені.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що накази про переведення позивача на 0,5 ставки та накладання дисциплінарного стягнення незаконні, а звільнення відбулось до вимог чинного законодавства.
Однак погодитись з таким висновком судова колегія не може, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням суду від 10.12.2003р. ОСОБА_1. поновлена на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 РЄП-19.
Доводи позивача про те, що її переведення на 0,5 ставки незаконне, суд вважає необоснованим, оскільки; наказом №НОМЕР_2. позивач переведена на 0,5 ставку {а.с.36), незважаючи на те, що вона не погодилася з даним наказом, однак своїми наступними діями фактично погодилась з указаним рішенням адміністрації РЕП-19 (продовжувала працювати і отримувала заробітну плату до її звільнення).
Згідно наказу №НОМЕР_4. ОСОБА_1. доручено в строк до 25.12.2003р. представити розрахунок нормативної чисельності, однак вона своєчасно звіт не представила. 31.12.2003р. за неналежне виконання покладених трудових обов'язків, відповідачем накладено дисциплінарне стягнення (а.с.174). Суд першої інстанції даним обставинам належної оцінки не дав і невірно прийшов до висновку про незаконність указаних наказів.
Згідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ст. 492 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у.зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що офіційних підтверджень пропонування ОСОБА_1. місця роботи в РЕП-19 і її відмову суду представлено не було. Представник відповідача підтвердив в судовому засіданні, що в РЕП-19 на час звільнення ОСОБА_1. були вакантні місця роботи двірника та прибиральниці.
Таким чином, судова колегія, вважає, що ОСОБА_1. була незаконно звільнена з посади ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки адміністрація РЄП-19 порушила вимоги ст. 492 КЗпП України, їй не пропонували вакантні місця роботи.
У зв'язку з тим, що звільнення позивача було незаконним, у відповідності до вимог ст. 235 КЗпП України, з РЕП-19 потрібно стягнути компенсацію за вимушений прогул.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку обчислення заробітної плати" №100 від 08.02.1995р. середня заробітна плата обчислюється і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якої пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Із матеріалів справи слідує, що строк вимушеного прогулу позивача з 06.04.2004р. по 21.12.2006р. (2 роки, 8 місяців, 11 днів).
2
Заробітна плата за останні 2 календарні місяці (лютий-березень 2004р.)складає 633,67 грн. (218,85+414,82=633, 67) , відпрацьовано 31 календарних днів. Середня заробітна плата позивача в день на момент звільнення, згідно довідки представленої РЕП-19, складає 20,44 грн. (633,б7/31дн.=20,44); середньомісячна заробітна плата складає 449,70 грн. (20,44грн.*22р.дн..= 449,70грн. ) .
Таким чином, з РЕП-19 необхідно стягнути за вимушений прогул 14790,05грн. (449,70грн.*34місяці=15289,8грн.,11дн.*20,44=224,84грн., 15289, 8грн.+224,84=15514,64грн.), але у зв'язку з тим, що підчас звільнення ОСОБА_1. була сплачена заробітна плата та вихідна допомога в повному обсязі у розмірі 724,59грн. (а.с.26), вказану суму необхідно утримати (15514,64грн.-724,-59грн.= 14790,05грн.).
Судова колегія вважає, що порушення законних прав позивача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1. моральну шкоду у розмірі 200 грн.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1.
Керуючись ст. 307 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення місцевого суду Гагарінського району М.Севастополя від 07 червня 2006р. скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1. поновити на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 РЕП-19 на 0,5 ставку. Стягнути з РЕП-19 на користь ОСОБА_1. середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 14790,05грн. та моральну шкоду у розмірі 200 грн. В решті частині позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: /підпис/ Н.Г.Алєєва
Судді: /підпис/ В.С.Зотов
/підпис/ В.М.Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду м. Севастополя В.С.Зотов
З