P I Ш E H H Я
Іменем УКРАЇНИ
Справа номер 2-111/2007p.
18 січня 2007 року Славутицький міський суд, Київської області, у складі: головуючого Малишенко Т.О. при секретарі Журавській Л.Ф. за участі сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
Розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, визначення часток співвласників та встановлення права власності на спадкове майно
встановив:
Позивач звернулась до суду із позовною заявою про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, визначення часток співвласників та встановлення права власності на спадкове майно. Посилається на те, що на неї, та її рідну тітку, яка померла, була приватизована квартира. Вони разом із померлою стали співвласниками житлового приміщення у рівних долях. Оскільки її рідна тітка померла, то виникло питання щодо прийняття та оформлення спадщини. Так як не було вказано розмір частки (долі) кожного з них, то просить провести поділ майна і за померлою визнати право власності на 1/2 частку, а також визнати за нею право на спадщину у вигляді 1/2 частки у житловому приміщенні, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 На попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному об'ємі.
Відповідач на попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, суду повідомила, що ОСОБА_3, є рідною тіткою позивачки і з нею проживала однією сім'єю з 1992 року.
Оскільки відповідач позовні вимоги визнав в повному об'ємі, то сторони просили розглянути справу по суті, тому при таких обставинах справи, суд вирішив продовжити слухати справу по суті і виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для
2
цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 1998 року, виданого згідно з розпорядженням генерального директора ВО "Чорнобильська АЕС" за НОМЕР_1, яке було зареєстровано 07 жовтня 1998 року у Славутицькому міському бюро технічної інвентаризації за НОМЕР_2, ОСОБА_1, та її тітка ОСОБА_3, стали співвласниками житлового приміщення за адресою:АДРЕСА_1
Відповідно до цього прававстановлюючого документу вказані особи стали співвласниками житлового приміщення у рівних долях, оскільки між ними не було ніякої домовленості щодо частки кожного у спільній сумісній власності під час оформлення приватизації.
Із свідоцтва про смерть вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 3 цієї причини у позивача виникло питання щодо прийняття та оформлення спадщини її рідної тітки ОСОБА_3, до якої відноситься її доля у їх житловому приміщенні, належному їм на праві спільної сумісної власності.
З оглянутої спадкової справи вбачається, що при зверненні до державного нотаріуса з питання про відкриття спадкової справи позивачці повідомлено, що вона не зможе оформити своє право на спадщину у "їхньому житловому приміщенні, яка залишилася після смерті її тітки, так як в Свідоцтві про право власності на ж:итло від 12 березня 1998 року не було вказано розмір частки /долі/ кожного з них.
Із оглянутих у судовому засіданні документів вбачається, що на даний час співвласниками їхньої квартири, є ОСОБА_1, та ОСОБА_3, яка померла. Але оформити належним чином спадщину у встановленому законом порядку позивач не може, так як під час приватизації житла не були визначені частки кожного з співвласників.
У відповідності до ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що з у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Ніякої домовленості, ні усної, ні письмової, щодо часток кожного з них у житловому приміщені, під час отримання його у власність, в них не було. Інше законом також: не встановлено. Відповідно з цього виникає право кожного з них, позивачки - ОСОБА_1, та померлої ОСОБА_3, - на 1/2 частину житлового приміщення.
Серед спадкоємців першої - третьої черги за законом на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_3, на сьогоднішній день нікого не залишилося. З наданих документів вбачається, що матір позивачки ОСОБА_4, яка була рідною сестрою померлої ОСОБА_3, також померла ще ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України на сьогоднішній день позивач, як єдиний спадкоємець четвертої черги за законом, як особа, що проживала разом зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, має право на отримання у спадщину 1/2 частки житлового приміщення, що залишилася після смерті ОСОБА_3
3
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130,174,209,215,218 ЦПК України, ст.ст. 364, 363-370, 372, 1258, 1261, 1267-1270 ЦК України,
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Провести поділ майна у вигляді житлового приміщення за адресою:АДРЕСА_1, що є у спільній сумісній власності у відповідності до Свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 1998 року, яке було зареєстровано 07 жовтня 1998 року Славутицьким міським бюро технічної інвентаризації Київської області за реєстровим НОМЕР_2 та визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_1, її долю у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, що залишилася як спадок, у розмірі 1/2 частки вищевказаного житлового приміщення.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, право на спадщину у вигляді 1/2 частки у житловому приміщенні за адресою:АДРЕСА_1, яка залишилася як спадок після смерті ОСОБА_3.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя