Справа № 682/3971/14-а
Провадження № 2-а/682/4/2015
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.01.2015 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Тончук Р.І.
при секретарі Придачук Г.Л.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Славутської міської ради про визнання неправомірними її дій щодо ненадання повної та об»єктивної відповіді на звернення та зобов»язання надати відповіді на звернення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Славутської міської ради про визнання неправомірними її дій щодо ненадання повної та об»єктивної відповіді на звернення та зобов»язання надати відповіді на звернення. Посилається на те, що 26.08.2014 року він звернувся до Славутської міської ради з запитом про отримання необхідної йому інформації. 29.08.2014 року міська рада направила йому письмову відповідь, у якій, однак, містилась неповна та необ»єктивна інформація.
3.11.2014 року він повторно звернувся до відповідача з запитом про отримання необхідної інформації. В отриманій 7.11.2014 року відповіді знову була відсутня інформація по п. 1 його запиту та є незрозумілою відповідь по п. 3 запиту.
3.11.2014 року він також звертався до Славутської м іської ради з заявою про надання роз»яснень стосовно підстав погодження начальником управління містобудування та архітектури проекту землеустрою для будівництва гаража біля будинку № 27 по вул.. Миру у м. Славуті ОСОБА_3 та відмови в цьому його дружині ОСОБА_4, а також надання іншої інформації. 14.11.2014 року відповідач направив йому відповідь, у якій взагалі були відсутні роз»яснення, які він просив надати.
Просить визнати неправомірними дії Славутської міської ради щодо ненадання повної та об»єктивної відповіді на його звернення та зобов»язати її протягом п»яти днів надати йому належну та обґрунтовану відповідь на пункти 1, 2, 5,6, 7 його запиту від 26.08.2014 року , п. 1 його запиту від 3.11.2014 року відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та відповідь на п. 1 заяви від 3.11.2014 року відповідно до Закону України»Про звернення громадян».
У судовому засідання позивач ОСОБА_1 позов підтримав.
Представник відповідача ОСОБА_2 позову не визнав, давши пояснення про те, що позивачу у встановлені законом строки надана відповідь на всі питання, поставлені у його запитах.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що 26.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Славутського міського голови з письмовим запитом про надання інформації по 8 питаннях, перерахованих у запиті(а.с.5). 29.08.2014 року за вих. № 16/06-19 йому надана відповідь на запит(а.с.7). Вважає, що йому надана неповна на недостовірна інформація по п.п. 1, 2, 5, 6 та 7 запиту. Зокрема по п. 1 запиту йому надано роз»яснення з посиланням на наказ Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17.05.2005 року, а не наказу Держжитлокомунгоспу України № 389 від 29.12.2011 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків» . По п. 2 не надано інформації про те, чи надається частина прибудинкової території окремим громадянам. На п. 5 повідомлено, що міська рада має право розпоряджатися земельними ділянками, котрі знаходяться під будівлями сараїв, що належать громадянам на праві спільної часткової власності, не питаючи їх згоди.Ця інформація на його думку є недостовірною, оскільки в результаті таких дій порушуються вимоги ст..ст.321, 356, 358 ЦК України. На п. 6 його запиту повідомлено, що земельна ділянка під господарськими будівлями перебуває у комунальній власності, однак, згідно відповіді міської ради від 7.11.2014 року за вих.. № 20/06 -19 остання немає акту на право власності або користування земельною ділянкою,на якій розміщений будинок № 27 по вул.. Миру у м. Славуті, а тому відповідь є недостовірною. У відповіді на п. 7 запиту зазначено, що міська рада має право надавати земельні ділянки на прибудинковій території будинку для будівництва індивідуальних гаражів громадянам, які не є мешканцями будинку, Відповідь вважає недостовірною,оскільки згідно наказу Держжитлокомунгоспу України № 389 від 29.12.2011 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків» прибудинкові території використовуються виключно співвласниками житлового будинку.
3.11.2014 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Славутської міської ради з інформаційним запитом про отримання публічної інформації. У п. 1 якої,зокрема, просив повідомити підстави, згідно яких біля будинку № 27 по вул.. Миру у м. Славуті, де він проживає, відсутня прибудинкова територія, а біля інших будинків, що ним перераховані, така територія є. 7.11.2014 року за вих. № 20/06-19 ним отримано відповідь на запит.Позивач вказує на те, що по п. 1 інформація не надана взагалі і незрозумілою є відповідь по п. 3 запиту.
Крім того, 3.11.2004 року ним було направлено до Славутської міської ради звернення згідно Закону України «Про звернення громадян» з метою отримання роз»яснень щодо підстав погодження начальником управління містобудування та архітектури ОСОБА_5 проекту землеустрою для будівництва індивідуального гаража ОСОБА_3 біля будинку № 27 по вул.. Миру у м. Славуті, а його дружині ОСОБА_4 відмовив у погодженні такого ж проекту землеустрою на земельній ділянці біля цього ж будинку. Відповідь від міської ради ним отримана 14.11.2014 року, але належних роз»яснень не було надано.
Відповідно до ст. 23 Закону України»Про доступ до публічної інформації»запитувач інформації має право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність розпорядників інформації до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства. Оскарженню підлягають, зокрема, ненадання відповіді на запит на інформацію, надання неповної або недостовірної інформації, несвоєчасне надання інформації. Згідно ч. 2 ст. 22 цього ж Закону відповідь розпорядника інформації про те,що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Відповідно до ст. 1 Закону публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб»єктами владних повноважень своїх обов»язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб»єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим законом. Згідно ст.. 5 Закону доступ до інформації забезпечується , зокрема, наданням інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутись до органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов»язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявами або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Згідно ст. 3 цього Закону однією із форм звернення є заяви(клопотання), тобто звернення громадян з проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства та недоліки в діяльності відповідних підприємств, установ та організацій, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Відповідно до ст.. 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов»язані об»єктивно і вчасно розглядати заяви(клопотання) громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв(клопотань).Заяви громадян повинні бути розглянуті в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15днів від дня їх отримання.
Із запиту ОСОБА_1 від 26.08.2014 року та відповіді на нього вбачається, що на запит з приводу того, чи земельна ділянка біля будинку № 27 по вул. Миру у м. Славуті є прибудинковою, міською радою надана відповідь з посиланням на Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держитлокомунгоспу від 15.05.2005 року № 76, про те, що у зв»язку з відсутністю акта на право власності чи користування земельною ділянкою відсутні підстави для визнання території біля цього будинку прибудинковою територією. Зазначені Правила дійсно визначають,що прибудинкова територія це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Методичними рекомендаціями щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків,затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 29.11.2011 року № 389 прибудинкова територія визначена як територія навколо багатоквартирного будинку, що визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди , та яка необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників(співвласників)та наймачів(орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Підстав вважати відповідь недостовірною немає,оскільки Правила є чинними, а Методичні рекомендації носять рекомендаційний характер. Поняття прибудинкової території визначено і Податковим Кодексом України, що аналогічне поняттю , визначеному Методичними рекомендаціями. Як вбачається з пояснень позивача, йому відомі всі нормативні акти, у яких визначається поняття прибудинкової території. У відповіді значиться, що підстави для визнання території навколо будинку, де проживає позивач, прибудинковою територією відсутні. Однак, відповідач повинен був дати чітку і повну відповідь чи в даний час земельна ділянка навколо будинку № 27 є прибудинковою, а не обмежуватись роз»ясненням Правил утримання будинку та посиланням на відсутність підстав для визнання визнання зазначеної земельної ділянки прибудинковою. Чітка відповідь була надана позивачу з цього приводу у відповіді від 19.12.2014 року, де зазначено, що прибудинкова територія біля будинку № 27 невизначена, оскільки землевпорядна документація на неї не виготовлялась. . У разі порушення прав позивача він може звернутись у встановленому законом порядку із скаргою на конкретне рішення, дії чи бездіяльність відповідача, а суд в межах скарги позивача не може вирішувати спір щодо віднесення земельної ділянки біля будинку № 27 по вул. Миру у м. Славуті до прибудинкової території.
На п. 2 запиту про те, чи надається частина прибудинкової території у власність окремим громадянам і чи це прямо заборонено законом, міською радою надано відповідь з посиланням на ст. 42 ЗК України про те,що прибудинкова територія, яка визначена та встановлена на підставі документації із землеустрою та посвідчується відповідним правовстановлюючим документом, може передаватись безоплатно у власність або надаватись у користування об»єднанню власників. Отже, відповідь надана.
На п. 5 запиту про те, чи має право міська рада надавати земельну ділянку під частиною належних мешканцям будинку № 27 сараїв для будівництва гаража без погодження всіх власників та яким нормами законодавства надано такі повноваження., міська рада надала відповідь про те, що це належить виключно до її компетенції і погоджень із співвласниками не передбачено. Також було роз»яснено підстави відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Підстав вважати відповідь недостовірною немає. У разі порушення прав особи конкретним рішенням міської ради, вона може оскаржити його в установленому порядку.
На п. 6 запиту про те, чи була отримана згода співвласників будинку на виділення земельної ділянки для будівництва гаража ОСОБА_3 міська рада відповіла, що згоди всіх співвласників будинку у цьому випадку не отримувалось , оскільки земельна ділянка перебувала у комунальній власності , якою відповідно до чинного законодавства розпоряджається міська рада.Доказів щодо недостовірності відповіді немає.
На п. 7 запиту щодо наявності у міської ради повноважень надавати дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних гаражів на прибудинковій території будинку для громадян, що в ньому не проживають і незареєстровані, надана відповідь щодо наявності права кожного громадянина на безоплатну передачу земельної ділянки для будівництва гаража незалежно від місця його проживання та одночасно роз»яснено право отримання земельної ділянки ОСББ для задоволення лише своїх потреб та інтересів.
На п. 1 запиту від 3.11.2014 року щодо підстав відсутності біля будинку № 27 по вул.Миру у м. Славуті прибудинкової території та її наявності біля інших будинків була надана неконкретна відповідь з посиланням лише на поняття прибудинкової території і у зв»язку з цим 19.12.2014 року за вих.. № 1857/04-31 була надана додаткова відповідь про те, що прибудинкова територія біля будинку № 27 та інших будинків, на які вказував позивач, невизначена, оскільки землевпорядна документація на них не виготовлялась.(а.с.44).Дії з приводу несвоєчасної та неконкретної відповіді протиправні, але підстави для зобов»язання надавати додаткову відповідь відсутні, оскільки додаткова відповідь надана міською радою самостійно.
На п.1 заяви від 3.11.2014 року про надання відповіді про те, з яких підстав начальник управління містобудування і архітектури Славутської міської ради погодив проект землеустрою для будівництва гаража ОСОБА_3, а йому відмовив,міською радою 14.11.2014 року за вих. № 825 була надана неконкретна відповідь, що не містила відповіді на поставлене запитання. Однак, 19.12.2014 року за вих. № 1857/04-31 міська рада надала додаткову відповідь, у якій зазначені конкретні підстави відмови позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража.(а.с.44). Крім того, постановою Славутського міськрайонного суду від 12.05.2010 року, що вступила в законну силу, ОСОБА_1 відмовлено в позові до Славутської міської ради про визнання незаконним її рішення про відмову в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для індивідуального гаражного будівництва, зобов»язання надати такий дозвіл, про визнання дійсним раніше наданого дозволу на таке будівництво (а.с.40). При розгляді позову ОСОБА_1 судом досліджувались питання щодо законності відмови в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки. Разом з тим, заявнику не надано обґрунтованої відповіді на його запит щодо підстав погодження проекту землеустрою ОСОБА_3 на тій же земельній ділянці. Отже, є відповідь є неповною і несвоєчасною і міська рада повинна бути зобов»язана надати відповідь і на вищевказане питання. Таким чином, міською радою надано відповідь на всі запити та заяви ОСОБА_1, але своєчасно не було надано повної відповіді на 2 пункти його заяв, що було неправомірним.
Що стосується інших вимог , то із запитів та заяв ОСОБА_1 вбачається, що в них ставляться питання, як правило, щодо роз»яснення закону, права на заявника на отримання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, визначення поняття прибудинкової території ,наявності у міської ради відповідних прав. Допущення у відповідях невірного тлумачення закону чи відповідних понять не є свідченням надання позивачу недостовірної публічної інформації в розумінні ст. 1 Закону України»Про доступ до публічної інформації»., оскільки надавалась фактична інформація щодо дій міської ради чи її посадових осіб, що ґрунтувалась на тлумаченні закону відповідачем.а в разі допущенням ним порушень прав позивача, він вправі оскаржувати конкретне рішення , дію чи бездіяльність міської ради.
Підстав для задоволення клопотання позивача про винесення окремої ухвали на предмет притягнення службових осіб, винних у протиправних діях, до відповідальності суд не знаходить .
Керуючись ст.ст. 9,11,14, 94,159-163 КАС України, суд
постановив:
позов задовільнити частково. Визнати дії Славутської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 повної та своєчасної відповіді на пункт 1 його запиту від 3.11.2014 року та п. 1 заяви від 3.11. 2014 року протиправними. Зобов»язати Славутську міську раду надати йому повну і обґрунтовану відповідь на всі поставлені у п. 1 його заяви від 3.11.2014 року питання .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету м. Славути на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог в сумі 20 грн. 88 коп.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: