Справа № 682/2572/14-а
Провадження № 2-а/682/97/2014
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.09.2014 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Тончук Р.І.
при секретарі Придачук Г.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ВДАІ з обслуговування м. Славути та Славутстького району УДАІ УМВС України в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
постановою т.в.о. начальника ВДАІ по обслуговуванню м. Славути та Славутського району ОСОБА_2 від 14.07.2014 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді 1020 грн. штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ст.. 140 ч. 1 КУАП. В постанові зазначається, що ОСОБА_1, будучи відповідальною особою, 3.07.2014 року допустив неналежне утримання вулично-шляхової мережі в с. Лисиче , а саме ямковість та відсутність дорожнього знаку 2.1 “Дати дорогу” на вул.. Московській, Островського, Кірова.
ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення не визнав,давши пояснення про те, що раніше з приводу відсутності дорожнього знаку 2.1 претензій не було. Експертний висновок щодо необхідності встановлення такого знаку відсутній. Акт про неналежний стан вулиць відсутній. У його присутності такий не складався. На його думку вулиці у задовільному стані, висипані щебенем. Лисиченська сільська рада є дотаційною і ремонт доріг проводиться за рахунок субвенцій з районного бюджету, а власних коштів на це сільська рада не має.Передбачені на 2013 рік кошти були заблоковані державним казначейством і спрямовані на поточний рік. У серпні 2014 року з районного бюджету надійшли кошти в сумі 17060 грн. і дороги відремонтовані. Питання щодо виділення коштів на встановлення дорожніх знаків буде розглянуто на черговій сесії сільської ради і при наявності коштів вони будуть виготовлені. Своєї вини, як сільського голови, не вбачає.
Просить скасувати постанову і провадження в справі закрити.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не з”явився. Про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. Причин неявки суду не повідомив. Заяви про відкладення розгляду справи суду не надав.
Відповідно до ст. 128 ч. 4 КАС України справа розглядається у відсутність представника відповідача за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
З наявного у матеріалах справи припису ВДАІ по обслуговуванню м. Славути та Славутського району від 3.07.2014 року вбачається, що сільський голова с. Лисиче ОСОБА_1 зобов”язувався з метою забезпечення безпеки дорожнього руху до 14.07.2014 року на вулицях Московській, Островського та Кірова у с. Лисиче встановити дорожний знак 2.1”Дати дорогу” та ліквідувати ямковість. Як пояснив ОСОБА_1, кошти на ремонт доріг надходять за рахунок субвенцій з районного бюджету, а своїх коштів на це сільська рада не має. Однак, в даний час дороги відремонтовані, оскільки у серпні 2014 року з районного бюджету надійшли відповідні кошти .Виготовлення дорожніх знаків фінансує сільська рада і невжиття сільським головою заходів для їх виготовлення утворює склад правопорушення,передбаченого ст. 140 ч. 1 КУАП. Враховуючи те, що причиною несвоєчасного ремонту доріг та невстановлення дорожніх знаків є відсутність коштів, питання про виділення коштів на встановлення дорожного знаку винесено на розгляд сесії сільської ради, внаслідок правопорушення негативних наслідків не наступило, його можна вважати малозначним і звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 9,11,14,159-163 КАС України, ст.ст.22, 287-293 КУАП, суд
постановив:
постанову т.в.о. начальника ВДАІ по обслуговуванню м. Славути та Славутського району ОСОБА_2 від 14.07.2014 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. року в частині призначеного адміністративного стягнення змінити і звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУАП, обмежившись усним зауваженням.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.
Суддя: